Середа, 17 січня 2018

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

До уваги читачів Перечин онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

На сайті 710 гостей та відсутні користувачі

  18578518 418248115240306 103632456 n
 
 
  18 травня цьогоріч український народ із неабиякою гордістю відзначає День вишиванки.
 
   Історія української вишиванки є надзвичайно багатогранною і сягає народним корінням у незапам’ятні часи. Ще за свідченням давньогрецького вченого Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які, згідно з історією населяли українські землі в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. У своїх розповідях Геродот розповідає і про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.
 
    Вишиванка возвеличена українською поезією і оспівана дзвінкоголосим народом.
 
    Сьогодні вишиванку популяризують і у навчальних закладах Перечинщини та дитячих садочках, органах влади й інших державних структурах, бібліотеках. У символічному одязі йдуть на роботу, чи урочистий прийом. Фотографіями у вишитих сорочках діляться в інтернеті й запрошують усіх підтримати цю ідею. Мовляв – одягніть вишиванку і Ви.
 
   На роботу у вишиванках сьогодні прийшли і працівники Перечинської РДА.
 
    Останнім часом вишиванка завойовує серця не лише українців, але й голлівудських зірок і це дійсно вражає. На сторінках модних журналів часто можна побачити світлини закордонних представників шоу-бізнесу у вишитих сорочках.
 
    Полюбляють вишиванку й зірки гулівуду. Зокрема, це акторки: Сандра Булок, Різ Уізерспун, Кеті Холмс, Ніколь Кідман.
 
   Вишиванку одягають у Грузії, Чехії, Німеччині, США, Канаді, Литві, Латвії, Польщі, Казахстані, Росії, Франції, Румунії, Словаччині, Фінляндії, Норвегії Південній Африці тощо.
 
Мирослава ГОЛОВНИЧ.
На фото – ансамбль «Родина» із Перечинщини.
 

18485520 453705668312932 332686827515056912 n

    Одна з останніх хороших справ чинної поки міської ради звершувалася сьогодні: на площі Незалежності встановили майданчик для збору твердого сміття. Про це на своїй сторінці написала заступник міського голови Любов Крижановска. Вона зазначила:

Сьогодні 17 травня 2017 року на пл. Незалежності було завершено будівництво майданчика для збору твердих побутових відходів. Просимо всіх мешканців прилеглих будинків дбайливо ставитись до даної конструкції та підтримувати майданчик у належному санітарному стані.
Поряд із цим, працівники КП "Комунальник" проводили вивіз сміття , яким жителі захарастили прилеглу територію.

 

     Як відомо, завтра відбудеться перша сесія міської об'єднаної територіальної громади, а Перечинська міськрада відповідно припинить своє існування.

 

 
18554346 417862041945580 260364730 n
 
 
    Одне тільки слово із чотирьох літер навіює острах. Від нього мурахи по шкірі. Змія! При цьому слові чомусь одразу уявляють анаконду із фільмів жахів, тоді стає ще моторошніше, мовляв. Та одне, спостерігати за зміями із телеекранів, а інше стикнутися зі змією віч-на-віч.
 
   Далеко іти не потрібно. Мешканці Перечинщини ловлять змій біля обійсть, чи ба, навіть у власних будинках. Причому, трапляються і отруйні види.
 
    Зі зміями жителі району стикаються у власних городах, під час сінокосу. Вони заповзають через відчинені вікна в середину осель. Найчастіше це вужі, полози, мідянки. Та бувають і отруйні гадюки, зауважують.
 
     З усіх відомих випадків, найчастіше змії навідуються до помешкань поблизу лісу.
 
     Пан Юрій із села Раково мешкає під лісом. Чоловік зауважує – змії – вужі та мідянки біля обійстя є звичним явищем.
– А одного разу, – каже господар,-  упіймав на горищі полоза. Він не отруйний. Зазвичай мешкає благо біля обійсть. Майже постійно біля нашої хати гостює вуж, ми його не чіпаємо, бо знаємо, що теж миролюбний.
 
    Змію, довжиною, близько 80 сантиметрів цими днями зловив у приміщенні своєї оселі пан Михайло із Тур’я-Ремети.
 
   За словами очевидця, гадюка заповзла до обійстя через відчинені двері.
 
Побачив її згорнуту клубочком на підлозі біля печі, грілася. То був не вуж, не мідянка, і не полоз, що й насторожило позбутись її. На спині у неї був візерунок зигзагом, а живіт жовтуватий. Схоже, то була гадюка, – розповідає.
 
    У результаті, змія нікого не вкусила, дякувати Богу. Її було вчасно й обережно ліквідовано господарями.
 
     Хоч, відомі і більш трагічні випадки, опісля відвідування осель отруйним зміями.
 
    Люди розповідають, що змії найчастіше ідуть на запах молока. Через те, їх можна знайти біля корів дуже часто, на вигоні та у сараї. Тож, будьте обачні!
 
Мирослава ГОЛОВНИЧ.
 
 
 

  18518453 417290418669409 351154675 n

  Останнім часом роль сміттєвих контейнерів відіграють автозупинки, стадіони (після футболу чи іншого заходу), громадський транспорт, водойми, ліси. Перелічувати можна багато. І попри те, що живучи в цивілізований час, де майже повсюди розміщені сміттєві контейнери, багатьом зручніше кинути непотріб іншим під ноги. Сміття викидають на льоту із автівок, ласуючи снеками, чіпсами, горішками й іншою лаком кою у парках, сидячи на лавицях.

 

    Дуже прикро, на жаль, та ця проблема стосується багатьох районів Закарпаття і не лише Перечинщини.

 

    Факти є фактами і доволі сумними. І добре, що є люди, які на це реагують, розміщаючи до прикладу ганебні фото «сміттезвалищ» у фейсбуці.

 

 

     Із проблемою на своїй сторінці в мережі поділився і активіст Дмитро Шейко. Чоловік опублікував «солідні» світлини біля місцевого Універмагу у місті Перечин. На світлинах – поламані лавиці й розкидані пляшки з-під алкогольних напоїв. 

 

"– Сьогодні вранці між поштою та універмагом.... Невже так важко викинути пляшки та сміття? Для чого ламати лавиці? Ця «молодь» хоче в Європу????"

 18555242 417290195336098 1837770783 n  Майже подібні сюрпризи можна побачити і на оновлених автозупинках у Тур’я-Реметі.

 

    Комфортні зупинки облаштовано зі смаком, у євростилі, оздоблені декоративним каменем. Усе, як і має бути. На осучасненій зупинці, розташованій біля мосту ще й назву села відновили та герб новими фарбами.

 

    На обидвох є розклад із рухом поїздів. Час від часу тут можна побачити й оголошення про той чи інший захід у населеному пункті, або на зразок : «візьмемо на роботу», й іншу дрібну рекламу.

 

    На автозупинках є лавки, і сміттєві контейнери. І усе це неабияк радує, мовляв – йдемо до культури.

 

    І все ж, людям прикро, що останнім часом єврозупинки не лише є місцем очікування того чи іншого транспорту у відповідному напрямку, а й чесно кажучи, місцем ганьби.

 

Не один раз тут заночує на лавці якийсь бомж, алкоголік, –зауважує пані Андріяна. – Але найбільше дивує культура молодих людей, котрі на зупинці їдять модні чіпси, а до того і курять, і випивають, залишаючи опісля не надто мальовничу картину.

 

    Багатьом до вподоби й залазити на лавки, щось демонструючи. Ніби на сцену, залишаючи відбитки взуття. А опісля хай інші сідають і власним одягом витирають залишений кимось бруд чи розлитий сік на тій самій лавиці. Подібну картину людської аморальності можна побачити майже у всіх населених пунктах району.

 

     Хоч, правді бути, сучасній молоді не до вподоби ні слово «культура», а ні «мораль». Їй би нищити клумби й смітники перевертати (нещодавній випадок у райцентрі Перечин біля центрального парку). Зловмисників виявили тамтешні камери спостереження.

 

Мирослава ГОЛОВНИЧ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   liky

  Здоров’я – на першому місці. І хоч за гроші його не купиш, мовляв, та поновити його можна в … аптеці. Купують здоров’я і у аптеках Перечинщини. Люди обирають на свій розсуд, куди їм іти.. І у цьому є ряд нюансів.

   В основному люди райцентру поспішають до аптек, розташованих у місті Перечин. Тут функціонує кілька сучасних аптечних закладів. Аж чотири аптеки знаходяться при дорозі на вулиці Ужанській(раніше Червоноармійській), а це – аптека ПП «Богоста», 16, 1; «Подорожник», де діє багато акцій на ліки, дитячі й гігієнічні товари; ТОВ «Здоров’я» в с.Порошково, вул. Центральна та на базі Перечинської ЦРЛ, вул. Ужанська, 8, ПП «Псяйка» в м. Перечин, провулок Ужанський. На площі Народній є аптека – ПП «Скрип». Ще один аптечний заклад розташований по вулиці Ужгородській, 7 (напроти газетного кіоску) – ТЗОВ «3І».

  Усі ці аптеки хай і в одному місті, але різняться у вартості медикаментів. Тож люди обирають, аби і якісно, але і не дорого.

     На разі, у трьох місцевих аптеках діє програма «Доступні ліки». Це аптека №32, яка знаходиться у місті Перечин по вулиці Ужгородській 8, аптека «Ужфарм» –на площі Народній 19, та аптека №6 – вулиця Ужанська 16.

   До речі, Урядова програма «Доступні ліки» запрацювала 1 квітня цього року. Згідно із програмою пацієнти зможуть отримати ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно або з незначною доплатою. На фінансування прогами на 2017 рік Урядом виділено 500 млн гривень.

Як отримати безкоштовні ліки?

    Аби отримати ліки за цією програмою, необхідно звернутися до лікаря і отримати від нього правильно виписаний рецепт. Опісля чого, пацієнт може завітати до аптеки із позначкою «Доступні ліки». Пацієнт отримує ліки безкоштовно, або з частковою доплатою за рецептом. Вартість ліків повністю або частково оплачує держава.

    Кожного разу в аптеках райцентру неабиякі черги. Одні лікуються на власний розсуд, мовляв: «Порадьте, будь-ласка, щось від горла, чи гастриту…», але, в основному, люди приходять із виписаними рецептами від лікаря.

    Пенсіонерка пані Олена бідкається, що без таблеток їй не обійтися, їй нема кому принести ліки, бо одинока, то й змушена вистоювати у черзі. Одні й нарікають, мовляв нова прогама, черговий обман держави. Багато із людей хай і чули про урядову програму «Доступні ліки», але на разі не мали нагоди ще скористатися нею.

     Більшість і негативно відгукуються на адресу нинішньої приватної фармації, мовляв, її робота ще й на руку медичним закладам, у яких є певний договір із аптечним закладом і певна річ, не без вигоди у власну кишеню. А раніше тут була і державна аптека. На цей час її місце зайняла піцерія…

     І, все одно, було б краще, аби люди менше хворіли.

 

Мирослава ГОЛОВНИЧ.

  18426075 415024732229311 1568389004 o 
    Учитися правді ніколи не пізно. Людина може пізнати і витримати значно більше. Та інколи ми знемагаємо від найменших труднощів і на роботі, і в сімї. А справа у тому, що не зациклюючись на матеріальних речах, а віддавшись духовній науці, яка є найвищою від усіх інших, прийде час, і ми осягнемо ту істину, що йде від найчистішого серця.
 
    Духовний наставник –  Божий обранець, учитель, філософ… Він і лікар, бо зцілює душу… А людська душа є найсокровеннішою обителлю.
 
   Настоятель римо-католицької парафії о. Антон 9 років займався виховною і просвітительською діяльністю у моральному і духовному розвитку місцевого населення вірників римо-католиків у м. Перечин. Саме тоді, виконуючи роль носія духовного і безсмертного, він турбується і про життя місцевої громади загалом, і вникає у ряд важливих суспільних питань міста.
 
      Дитячі роки майбутнього служителя Божій правді і його найсвященнішому Закону пройшли на Словаччині, у місті Чадца. Народився о. Антон (Єдінак) у родині робітників. Виховувався із молодшими сестрами - Катериною та Анною і братом - Штефаном. Після 8 років навчання у загально-освітній школі рідного села Зборів над Бистрицею, продовжує науку у середній школі в напрямку металообробки. Згодом вступає у духовну семінарію міста Нітра, що у Словаччині. А по закінченні духовного закладу, у 1998 році отримує титул Магістр теології. По навчанні у духовній семінарії, 27 червня 1998 року, його висвячують на священника. Між іншим, цьогоріч духовний наставник відзначатиме 15 річний ювілей із часу його призначення. Свій послушницький шлях о. Антон розпочав на рідній землі, у Братиславі. Найперше він отримує чин каплана, а опісля - парафію, як настоятеля м. Кошіце - Шаца. У духовному напрямку працював із вязнями, ромами, відвідував хворих у лікарнях, виховував молодь, навчаючи релігієзнавству. Через деякий час він продовжує служити у Банській Бистриці. Його діяльність полягає у відвідуванні хворих і пристарілих, у простій і духовній розмові із ними.
 
   У серпні 2004 року о. Антон приїздить виконувати свою місію у Перечин. Ділиться враженнями:
- Коли я прибув у це місто із неймовірною природою і щирими людьми, здавалося, ніби це моє рідне місто, адже воно так нагадувало мені рідну домівку. Зустріч із місцевою громадою була сповнена любові і радості, я відчув неабияку моральну підтримку. Люди йшли до мене із відкритою душею, вони хотіли допомагати мені, і це було однією із найбільших радостей.
 
   Окрім Перечина, о. Антон трудиться на благо релігійної громади в Оноківцях, Тур'я-Реметі, обслуговує Великоберезнянський район. Має дозвіл із Риму що до служіння за двома обрядами - східним і західним. Минулого року єпископ Мукачівської римо-католицької єпархії Антал Майнек постановив о. Антона деканом. У той же час о. Антон є і одним із радників єпископа.
 
    9 років при місцевому храмі, де настоятелем є о. Антон, організовуються літні канікули для дітей. Суть відпочинку полягає у тому, щоб не лише фізично оздоровитись, але і духовно - завдяки Святому Письмі. о. Антон вчить молоде покоління, як правильно жити у цьому світі і чого дотримуватись, бути християнином. Священик бере участь і у щорічних зустрічах молоді на християнському КВК, що проходять у селі Середнє. Варто наголосити і на тій відповідальній роботі із дітьми, яку о. Антон виконує у пасторальному центрі, що знаходиться на території костелу.
 
     За виконання благородної справи на ниві духовності Перечинщинни о. Антон відзначений грамотою від сільради Камянецької Гути, а опісля – відзнакою «Громадська активність».
 
    На разі, від 1 жовтня 2016 року, о. Антон служить у Нижньому Тагілі, а доти виконував пастирську діяльність у Росії (Краснотурінськ, Північно-Уральск). Душпастир ділиться розповіддю:
 
Більше 3 років тому до мене звернувся настоятель нашого ордену св. Вінсента де Поля о. Томаж, і попросив мене поїхати в Росію за Урал, щоб там допомагати римо-католикам. Священник, подібний до Ісуса – «він не для того, щоб його обслуговували, але священник має бути слугою для людей – так як Ісус» А отже, й моя відповідь була «так – поїду». Не знав, що мене чекає, як мене приймуть, яка там церковна громада …. Один раз тут приїхала в гості журналістка із Києва і дала мені запитання: «як бачите свою кар’єру в Росії?» Подібні питання я чув і раніше від своїх родичів, знайомих. І тут знову потрібно відповідати: мені цього не потрібно, ні крутої машини, ані шикарного одягу, відпочинку десь далеко. Бо сенс життя священника приносити радість, надію, любов, а основне – віру в Бога. Немає у мене ніякої грамоти, оцінений тут в Росії усмішками численних вірників римсько-католицького віровизнання. Це нащадки колишніх в'язнів трудових таборів, які мають різне коріння: Литва, Україна, Казахстан, поволзькі німці.... Я тепер з ними – вони мої діти! І щоб виховувати їх у Божій правді, мені потрібна молитва, щоб бути сильним і мати серце, наповнене Святим Духом, як джерело живої води.
 
І не залежно від того, де б не служив – на Закарпатті чи за кордоном у чужій країні, отець Антон відзначає:
 
Перш за все, я ціную і дякую Богові за кожну людину. Якщо якась бабуся не прийде у неділю на Службу Божу, переживаю, що трапилося: передзвонюю, питаю – що і як? Молюся. Молюся про дар віри не лише для нових віруючих, а й для себе. У нашому житті є надзвичайно важливим спілкування із людиною. Дарувати їй час, добре слово та щиру усмішку. Моя пасторація – то спілкування, молитва, і, особливо, прославлення Бога за кожну дрібницю. Хоч знаю, що не врятую цілий світ, але ніщо не заважає мені мати щире й відкрите серце до кожного потребуючого. Ось це і є тим великим даром Всевишнього. Так, це моє послання – бути з народом і показати йому дорогу через молитву. Не полишаю в молитвах і Закарпаття, вірників Перечинщини. Постійно згадую, бо люблю цей чарівний край. А коли є нагода і я в Перечині, то, найперше, піднімаюся до Хресної Дороги на Гурці, де увесь Перечин, мов на долоні. І тут я молюсь за наших людей, прошу миру і благодаті.
 
 
 
Мирослава ГОЛОВНИЧ,
Перечин-онлайн.
 

 
  
18309088 412063375858780 164513872 n 
    У селах району металобрухт не застоюється, адже на нього є попит і чималий. Залізяччя купують роми.
 
     Останнім часом клієнтів побільшало, і не лише у будні, а й вихідними, кажуть селяни. Тож, у кого є вдосталь цього добра – металобрухту, не зволікаючи, віддає охочим купити за певну плату. Серед бажаючих отримати гріш і дорослі й малеча. У попиті: запчастини від автівок, мотоциклів, великів, тракторів. Залізяччя від сільгоспінвентаря, алюмінієві речі, бедони, пральні машини, радіатори, холодильники, газові плити та дріт.
 
     За зданий металобрухт селяни отримують певний навар – 150-200 і більше гривень. Здають цілими мішками.
 
     За старі механічні годинники роми дають 25-30 гривень, за лампові телевізори (де є мідь та алюміній) – 130 гривень.
 
    Райцентром «мисливці» за залізяччям курсують автівкою, і не лише у будні, а й вихідними, зауважують селяни.
 
    Заробляють на залізяччі й пенсіонери. Пан Іван зізнається, що багато разів уже здавав непотріб циганам за гроші, мовляв, і собі на користь, та й біля обійстя поменшає усякого «хламу».
 
Зупинилась автівка біля будинку, – розповідає. – Вийшли цигани. Побачивши мене у дворі запитали, чи не маю заліза на продаж. Тут я і продав металобрухт. Назбирав на півтисячі. то уже радість!
 
    А отже, не поспішайте викидувати застарілі речі, а надто – залізні. А коли вже надумали заробити на них, потурбуйтесь і про їхню безпеку, аби не нароком і ніг не дістали. Бо ж крадіїв за металом сьогодні багато.
 
Мирослава ГОЛОВНИЧ.
 
 
 
 
 
Loading...

ФОТОРЕПОРТАЖ

ОСТАННІ НОВИНИ

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

Пряма трансляція телеканалу "112 Україна"

Останні коментарі

  • Good write-up. I definitely appreciate this site. Keep it up! Take a look at my webpage; Johny Jackson ...

    Детальніше...

     
  • Додайте посилання на джерело slovoidilo.ua/.../...

    Детальніше...

     
  • Thankfulness to my father who shared with me about this web site, this website is actually remarkable.

    Детальніше...

     
  •  
  • I am in fact glad to glance at this webpage posts whih cotains lots of helpful information, thanks ...

    Детальніше...

     
  • I have checked your website and i have found some duplicate content, that's why you don't rank high in ...

    Детальніше...

     
  • horoscope et voyance gratuite voyance gratuite immediate: www.sebrina.space (https://www.sebrina.space) ...

    Детальніше...

     
  • tiradas de cartas tarot tarot gratis amor: www.alyvia.club (https://www.alyvia.club) tarot gratis ...

    Детальніше...

     
  • tarot en ligne a 5 sans inscription tarot divinatoire: www.waneta.space (https://www.waneta.space) ...

    Детальніше...

     
  • voyance gratuite sentimentale voyance gratuite en ligne: www.shalanda.space (https://www.shalanda.space) ...

    Детальніше...

     
  • tarot de jodorowsky tarot amor: www.alonso.space (https://www.alonso.space) tirada de tarot gratis ...

    Детальніше...

     
  • vidente del amor videncia gratis online: www.abagail.club (https://www.abagail.club) vidente ...

    Детальніше...

     
  • tirage tarot oui non iza tirage tarot: www.yolando.space (https://www.yolando.space) meilleur ...

    Детальніше...

Новини партнерів

Погода, Новости, загрузка...

Ми в соц. мережах

Каталог
сайтів України

український каталог