Неділя, 24 червня 2018

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

До уваги читачів Перечин онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

На сайті 872 гостей та відсутні користувачі

 19022650 428457617552689 1938518495 o
 
   При дорозі в жарку днину…джерело із мінеральною водою. А розташоване це унікальне диво природи в селі Оленево, що на Свалявщині. Те місце добре видно із автотраси . То й не даремно тут кожного разу можна побачити спраглих туристів.
 
    Вода на смак солонувата, але приємна. А дещо прислухавшись, можна почути її дивний шепіт. Вона булькає із невеличкого отвору, як міні-гейзер. Вода пульсує у металевій діжці, заритій у землю десь на глибину одного метра.
 
 18987622 428457614219356 552816140 o   За свідченням очевидців, тутешня мінералка насичена залізом, підтвердженням цього є іржа на стінках діжки навколо неї. А от що до визначення інших хімічних елементів у ній, потрібен фаховий аналіз. За смаковими якостями припускають наявність у воді натрію хлориду. А присмак мильного розчину може характеризувати наявність гідро карбонатного йону.
 
    Територію навколо скважини облагороджено деревяним парканом. Чарівний краєвид, що навколо, майстерно доповнюють копиці сіна обабіч дороги.
 
    За словами тутешніх біля природної «мінералки», майже постійно зупиняються по кілька автівок. Це й іноземці, й відпочиваючі у санаторіях. Та й самі оленяни смакують водою щоразу. А нерідко тут роблять привали й спортсмени під час певних змагань.
 
    І цього разу біля жили із мінералкою зібралось чимало охочих. Пан Василь із Перечинщини майже постійно гостює у родичів зі Свалявщини. Розповідає, що кожного разу додому приносить по кілька пляшок цієї водиці, або ж квасу, який набирає, зазвичай, у селі Драчино та в Оленеві. – І зараз на Трійцю побував у рідних, то й повернувся додому із хорошим гостинцем – улюбленою водою. Що не кажи, а мінералка тут неймовірна, –ділиться враженням співрозмовник.
 
Для довідки: село Оленево за часів Австро-Угорщини називалося «Сервешкут», що угорською означає «кут оленів». За спогадами старожилів та переказами, тут були розташовані солонці для звірів. Приваблювали звірів, в тому числі і диких оленів, мінеральні джерела, яких, виявляється, дуже багато на території села. Ці джерела особливо багаті на запаси мінеральних вод з різним хімічним складом, які й на сьогодні до кінця ще не вивчені.
 
До речі, подібних гідрологічних місцин є й на Перечинщині: в Лумшорах, Сімері (де йдуть по «срібну» воду). А у спеку, особливо зараз, на в’їзді у Перечин людей від спраги рятують «Три ведмеді» поруч із лісом.
 
 
Мирослава ГОЛОВНИЧ.
Фото автора.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
18948619 427847814280336 233360325 o 
    У Тур’я-Реметівській ЗОШ, яку відвідують, окрім місцевих, і учні із інших населених пунктів району, запрацював мовний табір «Веселий мурашник». Після навчального року учні вдало розпочинають довгоочікувані літні канікули.
 
       У «Веселому мурашнику» і дійсно таки весело, а енергійності дітей можна тільки позаздрити. А отже, двері у школі  для маленьких «мурашок» при освітньому закладі відчинені для усіх. Учні не нудьгують, бо мають чим зайнятись.
 
     У літньому таборі, який запрацював першого червня у Тур’я-Реметівській ЗОШ 1-3 ступенів, учні із неабияким захватом проводять свій час. Тут є і спортивні, й музичні заняття й багато іншого для позитвного настрою та захоплюючих вражень.
 
   За словами директора освітнього закладу Антоніни Мегели на разі табір відвідують 90 учнів. Серед них – діти із багатодітних сімей, діти-інваліди та діти, батьки яких перебувають у зоні АТО. Керівником табору є педагог-організатор Мар’яна Лібра.
 
     Оскільки табір є мовним, то учні мають нагоду вивчати й закріплювати набуті знання зі словацької (вчитель Ельміра Пилип), англійської (Інна Скубенич, Тетяна Роля), німецької мов (Олена Товтин-Белей, Марія Федушка). Мовні практикуми із учнями проводять із використанням сучасного мультимедійного обладнання у спеціальній конференц-залі у формі гри.
 
     Учнів поділено на загони, відповідно до вікових категорій. Загонів є 4 і у кожного своя назва та командир загону. Є творча та спортивна ради. Харчуються у мовному таборі по змінах двічі на день. Їжу готують по-домашньому, дуже смачно.
 
     Педагоги стараються докласти необхідних зусиль, аби зацікавити й заохотити учнів під час перебування у таборі. Кожен день тут насичений розмаїттям цікавинок. Учні із вчителями виготовляють різноманітні стіннівки, емблеми, малюють захоплюючі малюнки на асфальті. А свою спритність учнівська молодь проявляє в різноманітних іграх на свіжому повітрі.
 
Під час перебування у таборі для учнів заплановано ряд екскурсій, – відзначає Людмила Воронич. – Діти відвідають Воєводино, Ужгородський та Невецький замки, музей-скансен «Старе село» тощо.
 
    Мовний табір працюватиме до 16 червня. Діти неабияк задоволені, тож канікули розпочались таки вдало.
 
     За інформацією відділу освіти, молоді та спорту Перечинської РДА, мовний табір відпочинку організовано й при Ворочівській загально-освітній школі та Перечинській ЗОШ. Цьогоріч у літніх таборах оздоровлюються майже 1256 дітей різного віку. Із місцевого бюджету для літньої оздоровчої кампанії виділено 490 тисяч гривень.
 
 
 
Мирослава ГОЛОВНИЧ.
Фото автора.
 
 
 
 
 
 
18870924 425497921181992 1215753338 n
 
    Із давніх-давен до зелених свят у райцентрі збереглася традиція уквітчувати обійстя зеленими насадженнями. Зазвичай, урочистим деревцем на Русаля є тендітна берізка.
 
     Із Русалям (Русаліям) пов’язано багато вірувань, оскільки прийшло воно ще із доязичницьких часів. Наші предки вірили у те, що у цей день не можна купатися у водоймах, бо русалки можуть затягнути у воду. І хоч русалки, ми знаємо, є й вигаданими істотами, а жартувати із ними не варто…
 
     Цьогоріч свято Русаля або Трійцю вірники Перечинщини святкують 4 червня.
 
А що ж означає це свято?
 
      Вважається, що в цей день, як і передбачав Господь, відбулося зішестя Святого Духа на апостолів, коли всі вони перебували в одній світлиці в Єрусалимі. Святий Дух, що з’явився у вигляді вогненних язиків, наділив їх осяянням і благодаттю, дав можливість знати мови, яких вони досі не знали, і проповідувати Слово Боже цими мовами у всіх країнах світу. Крім того, вогонь символізував силу спалювання людських гріхів, очищення та зігрівання душ.
 
     Саме Трійця вважається днем народження Святої церкви на землі, оскільки Святий Дух наділив апостолів особливою силою, щоб вони могли проповідувати Євангелія у всьому світі і донести до кожного звістку про Ісуса, як про Спасителя всього людства.
 
А обійстя на Русаля такі гарні, наче краля!
 
     Тендітні, зеленокосі деревцята невеликого розміру на Перечинщині розміщують перед ворітьми, біля хліва та перед входом до хати. Вважається, що русальні берізки є оберегом і захистом від злої сили. Щойно вирубані зелені деревцята найкраще впинати у землю перед хатою, вважають господарі. Таким чином берізки не надто всихають, – бо у землі. Хоч дедалі частіше берізки впинають і на вершечок воріт, аби було краще і урочистіше. Велична берізка тоді, мов на троні весни.
 
    Буйнолистою зеленню уквітчують храми, ікони і території духовних святинь. Віддавній звичай символізує розквіт людських душ від Божої благодаті плодами чеснот.
 
    Окрім берізок на подвірї, господині уквітчують хату і в середині різноманітними польовими квітами, вплітають зелень у віночки. А раніше була традиція застилати зеленими травами ще й підлогу. Зокрема цю традицію ще й по сьогодні бережуть на Волині.
 
    На Русаля у духовних святинях освячують букети із зелених трав, гілочок берези, липи, клена тощо.
 
Мирослава ГОЛОВНИЧ.
 
18871158 425056561226128 1797172692 n
    Перечинщина воістину пишається неймовірно талановитими й унікальними особистостями. Багатьох із них за особливі заслуги при житті на професійних ланках роботи, за героїзм та відвагу під час виконання військових завдань тощо увіковічено посмертно пам’ятними дошками на стінах освітніх закладів та церковних обителей. І усе це для нащадків, задля збереження історії Турянщини.
 
    Цими днями у Перечині відкрито ще одну пам’ятну дошку. ЇЇ встановлено на фасаді тутешньої ДЮСШ відомому й талановитому спортсмену, багаторічному директору Перечинської ДЮСШ Петру Мегешу. У цьому закладі минули 22 роки його невтомної діяльності.
 
     Помер Петро Мегеш 21 травня 2016 року.
 
      Обряд освячення барельєфу здійснив настоятель Православного Свято-Покровського храму Андрій Валько. Серед присутніх були мер Перечинської громади Іван Погоріляк, депутат обласної ради від Перечинщини Андрій Вишняк, директор Перечинської гімназії Жанна Опаленик, тренери ДЮСШ на чолі із директором Євгеном Мегешем, спортсмени та вихованці.
 
    Для довідки:
 
Петро Петрович Мегеш народився 14 жовтня 1947 року в Перечині. Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури.
 
Гандболом на професійному рівні почав займатись у 15 років у місцевій ЗОШ, де була створена шкільна команда. У її складі Петро Мегеш був неодноразовим переможцем та призером районних і обласних змагань.
 
Упродовж 1964 – 1976 рр. Петро Мегеш є членом збірної Закарпаття. У її складі був учасником зональних першостей колишньої УРСР (м. Підволочиськ, Одеса, Берегово, Черкаси, Коломия, Умань, Львів). Неодноразово на змаганнях із гандболу перечинець відстоював честь Закарпаття на Всеукраїнських сільських іграх Республіканської ради ФСТ «Колос». У щорічних змаганнях в різних областях України перечинці брали постійно активну участь. Бронзові нагороди привезли із Коломиї, Тернополя та Умані.
 
Із 1971 по 1977рр. Петро Мегеш був тренером-викладачем Перечинської ДЮСШ, а невдовзі через 9 років діяльності очолює цей колектив упродовж 16 років.
 
Його підопічні 1975, 1977, 1979 та 1983 років народження були чемпіонами Закарпаття серед ровесників та ДЮСШ області. Також юні перечинці брали участь у багатьох всеукраїнських спартакіадах серед школярів та ДЮСШ.
 
У 2001 році вихованці Перечинської ДЮСШ посіли перше місце в зональній першості України на призи клубу «Стрімкий м’яч», що проходила в Ужгороді, а наступного року у фінальних іграх, які відбулися у Кривому Розі, що на Дніпропетровщині, стали бронзовими призерами.
 
Доросла гандбольна команда СК «Перечин», якою теж опікувався Петро Мегеш, неодноразово ставала чемпіоном та призером чемпіонату області та володарем кубка Срібної Землі.
 
Чимало перемог здобули й юні вихованці Перечинської ДЮСШ із футболу – були чемпіонами та призерами області.
 
Учнями Петра Мегеша є спортсмени: Владислав Янкович, Євген Улиганинець, Василь Керецман, Василь Білець та інші. Син Петра Мегеша – Євген Мегеш нині продовжує батьківську справу, будучи директором Перечинської ДЮСШ.
 
Мирослава ГОЛОВНИЧ.
 

    29 та 30 травня в місті Гусятин Тернопільської області пройшли ігри Всеукраїнського групового 5-го етапу турніру «Шкіряний м’яч – Кубок Coca – Cola» серед юнаків 2004 року народження. Закарпаття на цьому етапі представляли учні Перечинської ЗОШ І-ІІІ ступенів (учитель фізкультури Василь Стецо).

Приємно відзначити, що юні перечинці виступили вдало. Легко здолавши опір команди зі Львівщини, учнів Завадівської ЗОШ І-ІІІ ступенів із рахунком 8:1, вони також перемогли й учнів Тернопільської ЗОШ № 19 із рахунком 2:0. Ці звитяги дали можливість представникам Закарпаття взяти участь у фінальному етапі турніру «Шкіряний м’яч – Кубок Coca – Cola», ігри якого пройдуть із 7 по 9 червня в містечку Вишневе, Київської області. Саме у Вишневому минулого року учні ЗОШ № 19 міста Ужгород перемогли в цьому турнірі, то будемо сподіватись, що перечинці повторять минулорічний успіх ужгородців.

Окрім ігор, було проведено конкурси на виконання технічних вправ, де юні перечинці теж відзначились перемогами. В ударах на дальність переміг Олександр Черевко, а в жонглюванні не було рівних Богдану Макарі. Кращим гравцем турніру визнано Євгена Кічуна з Перечина.

Прес-служба ФФЗ

18268306 1462030737174987 4103013700015698481 n

Перечинська міська рада повідомляє про свято для дітей, в рамках свтякування Всевітнього Дня захисту дітей.

"Дитинство – віра в казку, диво й чудеса. І тепер ми маємо можливість стати для когось добрим чарівником або казковою феєю приєднавшись до акції «Подаруй дитині свято» , яка присвячена Всесвітньому Дню захисту дітей і планується провести в римо-католицькій парафії св. Августина в м. Перечин, вул. Ужгородська, 44. 

    Тут проживають діти з бідних сімей, які мріють про справжнє свято. Свято з клоунами, аніматорами, гойдалками, батутами, мильними кульками, солодощами, веселими розвагами, конкурсами, подарунками, повітряними ліхтариками чи феєрверком.


    Шановні Друзі! Давайте об’єднаємо наші ідеї та можливості і зробимо добру справу… Подарувавши дітям свято, ми отримаємо набагато більше!"

    18869876 424562594608858 1061932877 o
 
 
    Майже кінець травня. Потепління на Перечинщині сприяє достиганню і овочів, і полуниці.
 
    Тим часом, коли інші вистоюють у чергах на ринках та магазинах, аби купити бодай трохи цієї «панни» сезону, то мешканці Турянщини уже знаходять полуницю у власних городах. Нею частують малечу, бо натуральна, без хімії, роблять йогурти, варять компоти.
 
     У пані Марії – невеличка ділянка із цією ягодою. Але добротний врожай полуниці жінка збирає кожного сезону.
 
- Цими днями було дуже тепло, то й полуниця почала червоніти одна за одною. А оскільки моя грядка із полуницею на сонці, то ніщо не заважає їй достигати за нормальних погодних умов. Певна річ, полуниця потребує неабиякого догляду, особливо її щоразу необхідно прополювати, аби не заростала бур’яном, пересаджувати, але не тоді, коли у неї з’являються вусики. Ще полуницю люблять мурахи. Я ж борюся із ними простим способом: між рядки насипаю кавової гущі, тим самим відганяючи непроханих гостей. Непоганим відлякувальним засобом від мурах є і стара пересмажена олія та скорлупа із яєць – наголошує пані Марія.Поки що ягід не є у бажаній кількості, аби уже робити із них варення або компоти, але жменю червоних постійно зриваємо. Є ще й багато нав’язаних, що день-два та й дозріють. Хоч перед моїми внуками ягід не втримаєш, бо завжди ревізують, «прополюють», мовляв.
 
Мирослава ГОЛОВНИЧ.
Фото автора.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Loading...

ФОТОРЕПОРТАЖ

ОСТАННІ НОВИНИ

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

Пряма трансляція телеканалу "112 Україна"

Останні коментарі

  • Hurrah, that's what I was exploring for, what a material! present here at this blog, thanks admin of ...

    Детальніше...

     
  • выращивание томатов на окне

    Детальніше...

     
  • This is the right site for anyone who would like to find out about this topic. You realize a whole ...

    Детальніше...

     
  • поисковые магниты искателей magnitoss.ru (http://magnitoss.ru)

    Детальніше...

     
  • Everything is very open with a clear description of the challenges. It was truly informative. Your ...

    Детальніше...

     
  • Hello! I know this is kinda off topic nevertheless I'd figured I'd ask. Would you be interested in ...

    Детальніше...

     
  • I visited several web sites but the audio quality for audio songs existing at this web page is actually ...

    Детальніше...

     
  • continuously i used to read smaller content that also clear their motive, and that is also happening ...

    Детальніше...

     
  • Great article! This is the type of info that are supposed to be shared around the net. Shame on ...

    Детальніше...

     
  • I'm impressed, I have to admit. Rarely do I encounter a blog that's both equally educative and engaging ...

    Детальніше...

     
  • This is a topic which is close to my heart... Many thanks! Where are your contact details though?

    Детальніше...

     
  • Attractive section of content. I just stumbled upon your blog and in accession capital to assert that ...

    Детальніше...

     
  • Everyone loves what you guys are usually up too. This sort of clever work and reporting! Keep up the ...

    Детальніше...

Новини партнерів

Погода, Новости, загрузка...

Ми в соц. мережах

Каталог
сайтів України

український каталог