Середа, 25 квітня 2018

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

До уваги читачів Перечин онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

На сайті 316 гостей та відсутні користувачі

 

foto

   Сьогодні, 9 березня, вся Україна відзначає день народження Великого Кобзаря.

 

    Тарас Григорович Шевченко, народився 9 березня 1814 року. Ця дата відома всім українцям та багато шанують пам’ять Кобзаря в цей день.

   Не всі знають, що Тарас Шевченко був не тільки великим поетом, а ще й художником, а також революціонером-демократом. Батьки його померли рано, спочатку мати. Після її смерті батько одружився вдруге, в цей період життя Тараса Шевченка було не дуже радісним. Коли Кобзарю було 12 років – помер і батько, після цього почалося дуже складне кочове життя маленької безпритульної дитини.

    Починаючи з шістнадцятирічного віку Тарас Григорович був слугою у поміщика Енгельгардта, що мало на увазі собою статус кріпака. Поміщик зауважив у Шевченка здатність до живопису і відправив його на навчання до портретиста Яна Рустема, який в той час викладав у Віленському університеті. Там Кобзар навчався близько півтора років. Після цього Енгельгардт відправив юнака вчитися у Василя Ширяєва. Разом з учителем Тарас Григорович брав участь у розписі петербурзького Великого театру. Така щедрість з боку поміщика пояснювалася тим, що він хотів зробити з Тараса Шевченка домашнього кріпосного живописця.

    1836 рік став поворотним у долі Тараса Григоровича Шевченка. Він познайомився з художником Сошенко, який, в свою чергу представив юнака Григоровичу, Венеціанову, Брюллову і Жуковському. Всі ці люди брали найактивнішу участь у звільненні Тараса Григоровича Шевченка з кріпацтва. Через 2 роки ця спроба все ж увінчалася успіхом. Воля великого Тараса Григоровича Шевченка була куплена за 2500 рублів. Саме стільки коштував портрет графа Виельгорского, який взявся написати Брюллов.

   Поетичне обдарування Тараса Григоровича Шевченка розквітло в період з 1840 по 1846 роки. У цей час поет написав свої найкращі твори.

   Давайте ж згадаємо найяскравіші і красиві цитати Тараса Григоровича Шевченка. І ще раз переконаємося, наскільки ця людина була талановита!

  • І буде варт на світі жить, як матимеш кого любить.
  • І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
  • Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.
  • Не дуріте самі себе, учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
  • Огонь запеклих не пече.
  • Борітеся – поборете…
  • Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує.
  • Встане правда! Встане воля! І тобі одному помоляться всі язики вовіки і віки. А поки що течуть ріки, кровавії ріки!
  • Сльозами моря не долить.
  • Чи мало що люди обiщають, коли їм припаде нужда?
  • І то лихо – Попереду знати, Що нам в світі зострінеться…
  • …Тяжко, діти, Вік одинокому прожить, А ще гірше, мої квіти, Нерівню в світі полюбить.
  • Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє.
  • В своїй хаті своя й правда, і сила і воля.
  • Тільки ворог, що сміється…
    Смійся, лютий враже!
    Та не дуже, бо все гине,
    — Слава не поляже;
    Не поляже, а розкаже,
    Що діялось в світі,
    Чия правда, чия кривда
    І чиї ми діти.
  • Молітесь Богові одному,
    Молітесь правді на землі,
    А більше на землі нікому
    Не поклонітесь. Все брехня
    – Попи й царі…
  • Не питайте, чорнобриві,
    Бо люде не знають:
    Кого бог кара на світі,
    То й вони карають.
  • А правда наша п’яна спить.
  • Не так тії вороги,
    Як добрії люди —
    І окрадуть, жалкуючи,
    Плачучи, осудять,
  • Не показуй людям сльози, Терпи до загину!
  • Отак, буває, в темну яму
    Святеє сонечно загляне,
    І в темній ямі, як на те,
    Зелена травка проросте.
  • Гроші мур ламають.
  • Єсть люде на світі –
    Сріблом-злотом сяють,
    Здається, панують, –
    А долі не знають…
  • Не грiте залiзо не зогнеш.
  • Та вже ж, як кажуть, пiймав не пiймав, а погнаться можна.

    У справжньої української господині – якщо вона дійсно метка хазяйка – щонеділі на столі повинні красуватися вареники чи пироги із смачними солодкими начинками. В добротної галицької пані до недільного столу – обов’язково  пляцки, пише uzhgorod.in. Ну а закарпатські газдині свої сімї радують солодкими шитиминями. Традиційні рецепти із маком, сиром чи горіхами, сучасні кремові, качані, терті, колочені… Видів та смаків – безліч. Ну а як приходять великі празники – як Різдво чи Великдень, або храмове свято, на столи виставляють цілі таці з шитиминями. І якщо звичайні українські господині готують святкові столи за два дні, то закарпаткам до цього кухонного бдіння додається ще один: аби встигнути напекти й покремувати свої шитимині. 

Що українцю пироги, то закарпатцю – шитимині! (шитимині_1)

«Коли печу – мені тут не тупотіть!»

    Хоча останнім часом, треба сказати, лінощі – або як це ще називають прогрес – далися взнаки, й не усі закарпатські газдині продовжують закарпатську  солодку традицію. Адже можна купити випічку в магазині, або замовити більш якісну в кондитерській за рогом. Але мало хто не погодиться, що домашнє – смачніше, бо роблене з любов’ю. Ну а ще, якщо йдеться про солодощі для дітей, то тут вже мало яка мама буде сперечатися з тим, що краще зробити смаколик самій з продуктів, в яких впевнена.

    А ще в сенсі печення шити минь йдеться не тільки про любов до рідних, для яких готуєш – а ще й про любов до справи. Адже станеш до плити з поганим настроєм – шити миня не виросте, або впаде і не пропечеться, буде глевка, або підгорить… Тому ще з дитинства пам’ятаю: як мама, а вона у нас знана шитиминниця, ставала до столу з таблою та качалкою та включала духовку – нам з братом краще було йти з кухні геть, аби не галасувати, не тупотіти, не макати пальці в крем та не обгризати щойно спечені краї тістових листів. Особливо, коли пеклися шитимині на свята. Мама починала роботу завжди в четвер: напікала тісто, зазвичай, порцій 4-5, в п’ятницю варила креми та їх перемазувала, а в суботу уже готувала м’ясні страви до гостини. Правила змінилися для мене, як підросла: тоді вона вже навпаки кликала дивитися за роботою та пробувати самій – аби навчитися, а тоді довіряла пекти так звану «шитиминю на неділю». 

Що українцю пироги, то закарпатцю – шитимині! (шитимині_3)

Жаль, що зникли сокачки

    Питаю у мами, де навчилася шитиминній справі. Каже, там, де й усі – на весіллях.

- Раніше, ще років із 15 тому, весілля здебільшого правили вдома, в шатрах, а не в кафе. Відомо, що за тиждень до дійства в ґаздівстві працювали сокачки – готували наїдки. Ну а першими роботу починали шитиминниці – сходилися у вівторок, починали випікати «молоті», «кифлики», «книжечки», горішки та грибочки – шитимині з пісочного та листового тіста, яке теж качали власноруч, - розповідає Людмила Когутич. – Якщо весілля було на 200 чоловік, то напікали таких сухих шитиминь під тисячу штук  з різними начинками: лекваром, маком, горіхами… Оце у вівторок працювали з кифликами, у середу пекли «качані» або «мішені» шитимині (тобто, з тіста, що замішувалося та розкачувалося), а у четвер колотили «колочені» (які заливають в тепші-форми рідкими) та «пішковти» ( тісто без муки).

    Шитиминь завжди напікали на весілля багато, бо їх потім роздавали на гостинці весільним гостям. У суботу люди просто брали їх у серветку зі столу, коли понад ранок розходилися по домівкам, а у неділю газдиня кожного,  хто йшов, честувала пакуночком з шитиминями, ну а в понеділок ще роздавали ці солодощі тарілками близьким родичам. Звісно, на це йшли неабиякі ресурси – й тепер при підготовці весілля будь-хто вам скаже, що найдорожче – це випивка та шитимині.

- Але ота практика із сокачками за спільним випіканням шитимінів – це був незрівнянний досвід, - каже Людмила Когутич. – Жінки обмінювалися старими й новими рецептами, ділилися ньюансами щодо майстерності випічки, одна одній підказували – ти навчалася й вчила одночасно, - каже Людмила Когутич. Жінка показує записник із рецептами, де понад 300 позицій, багато із них називаються приблизно так «Колочене з маком (Марьки)», «Пішковта (Любина)», « Воко (Оленки)» - це записані рецепти після отаких-от спільних майстер-класів на весіллях.

 – Ну й крім того, спільна робота – це завжди весело, жартували, співали сороміцьких пісень. Жаль, що зараз ця традиція уже майже втрачена. 

Що українцю пироги, то закарпатцю – шитимині! (шитимині_4)

Так, це – непоганий бізнес

     І справді: нині на весілля шитимині печуть – але роблять це жінки-родички  на замовлення газдині зазвичай вдома, на своїх кухнях. Позитив в цій справі – те, що кожна жінка знає свою духовку, як пече, як швидко нагрівається, з якого боку швидше росте… Тому можна бути більш впевненою у результаті. То ж родички заздалегідь домовляються, хто що пектиме, дають список потрібних продуктів, печуть, а тоді просто звозять газдині. Родичкам за роботу з шитиминями не платять грошей, розрахунок тут також традиційний закарпатський : «буду тти довжна». Але коли в роду нема кому пекти – наймають шитиминниць, жінок, які на такому своєму умінню заробляють. Причому, непогано.

    Про шитимині як підробіток, або й навіть бізнес, розпитую сусідку – пані Ольга пече шитимині на гостини та весілля.

- Зараз така робота значно здорожчала, враховуючи що зросли ціни на газ, електрику, тому тільки за роботу за одну шитиминю беруть близько 100 (плюс-мінус 20 гривень) – це якщо ваші продукти, а якщо жінки печуть зі своїх продуктів – то розраховують від 180 до 300 гривень за шитиминю, залежно від рецепту, - розказує пані Ольга.

Що українцю пироги, то закарпатцю – шитимині! (шитимині-8)
 

    Замовляють по моді – кремові тіста, зараз рідко хоче качані шитимині, із сухими начинками, каже Ольга. А це й краще, бо «колочені» відносно прості й швидкі в роботі: заколотив тісто, вилив на тепшу, спік, вийняв – та й берешся за наступну. А далі вмикай фантазію – й при сьогоднішньому розмаїттю складових до випічки можна зробити неймовірне.

- Найбільше замовлення, яке готувала – це 35 шитиминь на весілля, управилася сама. Роботу почала в середу – спекла 15 порцій, потім в четвер ще 15-ть, у п’ятницю – допекла решту, і майже добу робила креми та перемазувала. Управилася до суботнього ранку, - але це рідко такі марафони, зазвичай замовлення – від 5 до 10 штук. Але от кума на Іршавщині має справжній бізнес на шитиминях: керує невеликим цехом з випічки, має жінок, які там працюють, це вигідний бізнес, бо вона закуповує продукти оптом, то в результаті вдається більше заробити. Тому так, шитимині це справді непоганий бізнес, - каже пані Ольга. 

Що українцю пироги, то закарпатцю – шитимині! (шитимині_5)

Солодкий спадок від Австро-Угорщини

     Відомий закарпатський майстер солодощів – кондитер Валентин Штефаньо вважає, що культура пляцок на Галичині та шитиминь на Закарпатті має історичні корені – це такий собі солодкий спадок для нас від предків, що жили колись в Європі, в Австро-Угорщині. Кондитер в цьому сенсі вказує на красномовне свідчення – кількість цукерень та кондитерських на вулицях, зокрема, Ужгорода та Мукачева. І приємно бачити, що ця кількість зростає, каже він, значить, росте конкуренція, а відтак – і якість і смаки закарпаців. Адже клієнт зажди повернеться тільки туди, де смачно.

   Також цікава паралель, яку провів Валентин Штефаньо – що культура солодощів розвивається паралельно із культурою вина.

- Про Закарпаття все-таки можна говорити, як про суспільство із винною культурою, так, вона занедбана, але зараз відновлюється, й історично вона тут була зажди. Те, що ми їмо – прямо залежить від того, що ми п’ємо, - каже Штефаньо. – От Франція  – класична винна країна. Там подають різне  вино до різних видів м’яса,  вино до риби, до сиру, до будь-яких продуктів, навіть – вино до солодощів. Тому там висока й кондитерська культура, зокрема. У нас ці паралелі також спостерігаються. А от зверніть увагу на Чехію – там кондитерська культура набагато слабша за українську. Тому, що чехи п’ють пиво – й їхня кондитерка слабка. Там треба усе на пиві замішувати. От кофолу для чехів придумали через особливу любов цього народу до пива: коли «Кока-кола» прийшла до Чехії , цей напій там настільки погано продавався, що до його складу вирішили додати хміль. Після цього пішло. Я от думаю, якщо для чехів в макаруни теж хміль додавати – може, теж краще піде?- жартує Валентин Штефаньо. 

Що українцю пироги, то закарпатцю – шитимині! (шитмині_6)

Вигідний туристичний бренд

- Шитимині – це крім усього іншого, ще один вигідний для Закарпаття туристичний бренд, який чомусь, не використовується, - каже керівник Мукачівського турінфоцентру Максим Адаменко. Він, зокрема, анонсував фестиваль шитиминь в Мукачеві цього року – але такий не відбудеться: нема кому представити свої роботи.

- В кондитерських міста мені сказали, що їхня продукція – не для вулиці, та й нікого виставити на два-три дні в парк, бо у людей, мовляв, повно роботи на виробництві солодощів в цехах, - каже Адаменко. – Але ідея  такого заходу залишається, можливо, для нього варто буде пошукати учасників так би мовити «з народу» – показати майстерність саме тих жіночок, сокачок, які печуть шитимині на гостини та весілля.

    Це також була б добра атракція для туристів в садибах, об сливо, там, де пропагують народну культуру, каже Максим.

- Тобто, наприклад, дають майстер-клас із ткацтва – а після туристів ведуть на кавіль з шитиминями, які приготувала господиня. Або й ще краще – влаштувати такі шитиминні майстер-класи для них. Це користувалося б попитом у туристів, - вважає Адаменко. 

Що українцю пироги, то закарпатцю – шитимині! (кифлики_2)

І рецепт на додачу

     Ну а поки шитимині – давно визнаний бренд для закарпатців. Їх печуть й пектимуть – для родини, на гостини, навіть зароблятимуть на них: бо справна газдиня й чоловіку напече, й іншим встигне. А хто ще й туристів пригощатимете – дбатиме про м імідж, який у результаті теж завжди приносить гроші. Ну а поки слава про закарпатські шитимині ширитиметься семимильними кромками – ми з вами поділимось одним із смачних традиційних рецептів шитиминь. Розповімо про «Кедвет» (у перекладі з угорської означає «дорогий»). Названа шити миня так не спроста – бо печеться без муки, з 12 яєць, грецьких горіхів, за крем – сметана, збита з цукром, з молотими горіхами, та ще й горіхами прикрашена. Отож, спочатку печемо «пішковту», їх нам знадобиться дві. Для однієї порції тіста знадобиться: 6 яєць, 6 ст.ложок цурку (збити)+120 г молотих горіхів,+2 ст.ложки сухарів+1 порошок для печива. Спекти дві такі частини. Тепер готуємо крем: 5 ст.ложк сметани+3 столоів ложки цурку+120 г молотих горіхів. Кремом треба перемазати наші пішковти – за принципом бутерброду: один плат тіста, на нього крем, й тоді накрити другим. А зверху тісто потрібно змастити помадкою. Для неї треба перетерти в пінку гранульовану каву з цукром та водою (1 ст. ложка кави+3 ст.ложки цурку+3 ст.ложки води). Розмішати до утворення однорідної пінки. Помазати нею верхній шар тіста. Згодом на цю помазанку викладаємо рядочками половинки грецьких горіхів. Відстань розраховувати так, як потім нарізатимете. Після усіх цих операцій шитиминю треба покласти на 3-4 години в холодне місце, й опісля можна смакувати.

    Хай вам буде смачно!

Що українцю пироги, то закарпатцю – шитимині! (шитмині_7)

 

   Урочистості напередодні жіночого свята – 8-го березня відбулися у Тур'я-Реметівському будинку культури. Найрідніших берегинь вітали піснями і танцями і задушевною поезією.

     У ході свята найрідніших берегинь щиро вітали і більш досвідчені артисти, і малеча.

   Заворожуючим співом радували присутніх: Валентин Маліков, Юрій Онищенко, Софія Скубенич, Юрій Пйоса, Анастасія Головнич та інші. Зокрема, лунали пісні «Рушничок», «На зустріч долі», «Квітка душа» Ніни Матвієнко тощо.

    Бурхливими оплесками вітали ансамбль Тур'я-Реметівської ДМШ «Родина» під керівництвом Ольги Мицьки та наймолодших підкорювачів сцени – вихованців тутешнього ДНЗ «Лелека».

 

     Запальними танцями підірвали атмосферу у залі учасники клубу спортивно-бальних танців «Вероніка» під керівництвом Юрія Пйоси. Не залишили поза увагою і пластика, і грація рухів танцювального ансамблю «Турянська долина» (керівники – Іван Пастеляк та Едуард Воронич).

     Захоплюючі моменти присутні у залі й фотографували, й знімали на камеру. А на завершення – селфі на пам'ять в урочистій обстановці на клубній сцені.

 

Мирослава ГОЛОВНИЧ. Фото автора.

 

 

 

 

 

 

 

p 103013 1 slidertop2Спеціально до Дня Валентина "КлуніДжорджаклуні" написали цілий ряд жартів про валюту. Чому саме про неї, читайте нижче. 

Що робить закарпатець на День святого Валентина? Шукає, який купити подарунок своїй коханій? Ні, шукає, де обміняти долари із заначки, щоб потім купити подарунок. Тому ми вирішили для вас дослідити, все що ви хотіли знати про закарпатський обмін валют, але боялися запитати: по чому долар?

Перший обмін валюти на Закарпатті відбувся, коли мадяри перейшли через Верецький перевал.

Якщо на місці спаленого універмага "Україна" побудують Управління СБУ чи прокуратури, там все рівно перед входом будуть стояти валютчики.

Дружина валютчика: - Скажи мені три найцінніші слова.
- Здав по 28,70

- по чом долар?
- купити чи продати?
- побзерати...

Страшний сон валютчика: Україна перейшла на євро.

Працівники обмінників валют кажуть що зимою на холоді курс долара стає трохи меншим.

Україна націоналізувала Приват24, бо думала, що там долар по 24.

Якщо біля магазину почуєш "долари, коруни, марки", то перед тобою трушний валютчик з 90-х.

За запитання "кіко-кіко?" мож збити курс на 10 копійок.

П'ять стадій обміну валюти
1. Заперечення
2. Гнів
3. Примирення
4. Депресія
5. Торг

Талери, крейцери, крони!" - звучало у 19 столітті на всіх ринках Закарпаття

Ужгородом ходить легенда, що один валютчик розклав купюри в пачці не по номіналу. Наступного дня згорів універмаг "Україна"

У 2017 році в Мукачеві відкривається магазин валютного фешену "Форінт". В асортименті жилетки від 5 до 10 кишень, калькулятори з ультрафіолетовою підсвіткою, а також резинки для грошових пачок від найвідоміших брендів.

На Новий Рік всі валютчики збираються під центральною ялинкою, бо вона вся зелена!

Віктор Балога, помінявши в обміннику 200 баксів, виграв сертифікат на 1000 грн. в "Барві".

Кожен порядний закарпатець має мати особистого перукаря, митника на зміні та валютчика.

Працівник СБУ, який відповідає за красиве розкладання купюр раніше працював обміннику.

Перед тим, як в Ужгороді будувати торговий центр чи базар, туди пускають валютчика. Якщо йому там сподобається, значить місце хороше.

Коли міняєш валюту в валютчиків, то він не дає квитанцію і чек, бо береже карпатські ліси.

Тепер на касі в "Барві" питають: Карточка є? Пакет потрібен? 200 доларів міняти будете?

Подейкують, що один валютчик ховаючись з дітьми в Карпатах від переслідування поліції, спалив 2 млн. доларів, щоб просто обігрітись!

Мережа обмінних пунктів Закарпаття вирішила не розміщувати свої акції на Нью-Йоркській біржі. "Доларів у нас не менше, а ще є мадярські форінти і чеські коруни", - прокоментували своє рішення в мережі обмінників.

Після того, як курс виріс, мережа обмінників Money24 подумовує перейменуватися в Money27.

http://zaholovok.com.ua/

1485754974 210728      З 27 лютого по 5 березня триватиме V Тиждень угорських страв на Закарпатті, який організовує Закарпатська угорська туристична рада.

     Все – задля популяризації угорських традиційних страв серед місцевого населення та туристів, які прибувають із інших регіонів України та з-за кордону.

У західноєвропейських країнах така акція називається «Жирний четвер» і триває тільки один день. У нас вирішили розширити її на цілий тиждень, вважаючи такий підхід більш ефективним. Під час Тижня угорської кухні в ресторанах, що беруть участь у акції, передбачені знижки до 25%. А найбільшими вони будуть, у «Жирний четвер», який припадає на 2 березня, – ціни знизяться наполовину. Також усі відвідувачі зможуть долучитися до розіграшу призів. Новина цього року – участь у заході цукернень, власників винних підвалів та сільських садиб, які пропонують свої послуги в рамках сільського туризму!

Для тих, хто хотів би приєднатися: повідомте про вашу участь в акції до 30 січня. Докладна інформація за тел.: +380995196231, +380507453457. За подіями Тижня угорських страв можна слідкувати у «Фейсбуці»: Kárpátaljai Magyar Turisztikai Tanács.



Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль у столиці Гуцульської Республіки Ясіня (ФОТО)


У Ясінях, що на Рахівщині, урочисто відзначили 98-му річницю Гуцульської республіки – унікальної міні-держави, яка утворилася після першої світової війни й розпаду Австро-Угорської імперії. 

Через тодішні історичні катаклізми Гуцульська республіка проіснувала всього півроку, однак її керівництву на чолі зі Степаном Клочураком вдалося створити всі умови для повноцінного мирного життя. Тут працювали підприємства й установи, в школах навчалися діти, йшла жвава торгівля із Західноукраїнською Народною Республікою, щодня курсували потяги до Станіслава й Коломиї…

Участь у відзначенні річниці взяли голова ОДА Геннадій Москаль, голова Рахівської РДА Павло Басараба, Ясінянський селищний голова Едуард Зелінський та кілька сотень місцевих селян і гостей.

– Хоча Гуцульська республіка проіснувала недовго, вона все-таки виконала свою історичну місію – продемонструвала всьому світу, що тут, на Рахівщині, живуть люди, які усвідомлюють себе українцями, – наголосив Г.Москаль у своєму виступі. – І ці люди готові відстоювати свою українську державність зі зброєю в руках. Сьогодні можна сміливо сказати, що Гуцульська республіка разом із Карпатською Україною поклали початок поверненню Закарпаття до України…

Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль у столиці Гуцульської Республіки Ясіня (ФОТО)

Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль у столиці Гуцульської Республіки Ясіня (ФОТО)

Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль у столиці Гуцульської Республіки Ясіня (ФОТО)

Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль у столиці Гуцульської Республіки Ясіня (ФОТО)
Loading...

ФОТОРЕПОРТАЖ

ОСТАННІ НОВИНИ

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

Пряма трансляція телеканалу "112 Україна"

Останні коментарі

  • Вам будет интересно как где и сколько стоят леса, схема проезда и многое другое: работа с вышки туры ...

    Детальніше...

     
  • What a information of un-ambiguity and preserveness of precious familiarity on the topic of unexpected ...

    Детальніше...

     
  • Wonderful goods from you, man. I have understand your stuff previous to and you're just extremely ...

    Детальніше...

     
  • Hmm it seems like your blog ate my first comment (it was super long) so I guess I'll just sum it ...

    Детальніше...

     
  • Running late with the deadline for your work? Then we are your reliable assistant in paper help. Get ...

    Детальніше...

     
  • Thank you for every other informative blog. Where else may I get that type of information written in ...

    Детальніше...

     
  • It's a shame you don't have a donate button! I'd most certainly donate to this outstanding blog! I ...

    Детальніше...

     
  • Hey there! This is my first visit to your blog! We are a collection of volunteers and starting a new ...

    Детальніше...

     
  • It's in fact very complex in this full of activity life to listen news on TV, therefore I just use ...

    Детальніше...

     
  • I wkuld likke tto thank youu ffor thhe efforts youu havve putt iin penning this site. I eally holpe too ...

    Детальніше...

     
  • Wow, awesome blog layout! How long have you been blogging for? you made blogging look easy. The overall ...

    Детальніше...

     
  • I'm really loving the theme/design of your website. Do you ever run into any web browser compatibility ...

    Детальніше...

     
  • Why people still make use of to read news papers when in this technological world the whole thing is ...

    Детальніше...

Новини партнерів

Погода, Новости, загрузка...

Ми в соц. мережах

Каталог
сайтів України

український каталог