Субота, 24 червня 2017

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

До уваги читачів Перечин онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На сайті один гість та відсутні користувачі

міська рада

  • Хай завод і розпався, а любов до історії житиме вічно

     
     
    Сьогодні автівки одна за одною красуються на автошляхах, а раніше цими шляхами гасали найпрекрасніші коні, витривалі до будь-яких навантажень. Розумні, граційні і благородні істоти.
     
     Неймовірна слава про кінний завод ще розгулює у Тур'я-Реметі на Перечинщині. А, отже, пориньмо в ту історію.
     
     У 1871 році припинив свою діяльність Туря-Реметівський залізо-ливарний завод. Однак, пустував він не довго. Незабаром, на його місці утворився «Державний жеребчинець». Приміщення «гамри», як називали завод, ожили іржанням племінних красенів – коней.
     Першим директором кінзаводу був чех Роберт Найман. Пізніше, у 1922-1923 рр. жеребчинець передали у підпорядкування сільсько-господарського відомства.
     Кінний завод, на якому працювали, в основному, реметяни, нараховував понад 120 племінних коней, породи: «Арабська», «Англійська», «Англійська напівкровна» та в’ючної гірської породи «Гуцул», Характерними рисами гуцульської, верховинської породи були відносно невеликий зріст, довга грива, товста шия. Вони відрізнялися більшою фізичною витривалістю, на відміну від коней низовинних.
     
     Кожен кінь мав на шиї спеціальну табличку із вказаними на ній родослівними даними – кличкою, роком народження та інформацією про предків коня. І дотепер у пам’яті місцевого населення збереглися деякі клички коней: Горел, Гроби, Гургул, Ноніус, Шагія та італійська – Неаполітанограція. В загальному, на кінзаводі утримувалося до 250 коней. Із часом їх кількість дедалі зростала, що неабияк радувало.
     По Русалю, маток і молодняк виганяли на випас. Найчастіше випасали на Тарниці, Полонині Руній, в урочищах: Полунця, Липова Скала, Ружа. Доглядали прудконогих в основному місцеві жителі.
     Згадують мешканці і молочарню при кінному заводі. Тут було на утриманні 10 корів та один бик – бугай. Завідував міні-фермою на той час Іван Симочко, а допомагала у цій справі Зузанна Бартош. Вони вміли газдувати, розповідають очевидці. І молока, і сметани було вдосталь. А за них отримували непогані прибутки. У власності «гамри» була й своя оранжерея. У будь-яку пору можна було купити гарні квіти. А реметянка Марія Рябець із вулиці 8-го Березня ще затямила і теплицю на території кінного заводу. – У ній вирощували різні овочі: і помідори й огірки, і зелень, розповідає пані Марія, бо була тут у свій час. – Покійна мама – Марія Вакульчак працювала, обробляюяючи земельну ділянку на території жеребчинця. Окрім неї тут працювали й інші жінки, бо ж за конями доглядали, в основному, чоловіки. Роботи у жінок було достатньо: і картоплю садили на орній ділянці, і сіно сушили, – розповідає співрозмовниця.
     
     –Мені подобалась оранжерея. Вона полонила мене своєю чарівністю. Були тут найрізноманітніші квіти, – розповідає. –Мала і фотознімок, де я у квітах… Може, п’ять років тоді мені було. Ще до недавна ту фотографію бачила у альбомі, а зараз не можу знайти. Напевно, діти брали альбом, то й загубили, – каже Марія. Тож не вдалося мені побачити оранжереї на фото світлині із маленькою дівчинкою, потопаючою у квітах, ніби у раю. І все одно, той фотознімок я уявила, заплющивши очі та поринувши у ту атмосферу, вдихаючи неземний аромат найніжнішого квіту. На якийсь період я була майже присутньою у тій оранжереї…
     
     За словами жінки, теплицю й оранжерею доглядала реметянка Юлія Мешко, нині покійна.
     
     Щороку в Перечині і Тур'я-Реметі відбувалися кінні змагання. Участь у них брали інколи реметяни, а бувало – і військові із Ужгородського артилерійського полку. Наїзниками із Тур'я-Ремети були: Михайло Біган, Альберт Петер, Василь Дяченко та інші.
     
     
    На спортивні змагання з’їжджалися найчастіше знатні, грошовиті особи. Вони щедро платили. Окрім того, купували рисаків і відправляли їх за кордон. За тих часів тут проживали італійські, німецькі й іспанські вельможі… Сьогодні чистопородний кінь оцінюються тисячами у.о. На той час його оцінювали мінімум у 20 вгодованих волів.
     
     
    А що були тут гарні коні, розповідав ще Антон Борисович Петер, нині покійний. То ж його батько – Альберт Петер був у ряду із найкращими наїзниками Туря-Реметівського жеребчинця.
     І на всесвітніх іподромах у численних країнах Європи найгарніші і найміцніші скакуни із Туря-Ремети перемагали у змаганнях, воістину прославляючи рідне село і наїздників у традиційній темно-синій формі.
     
     Особливою популярністю користувалася арабська порода коней білої масті. Вони були рідкісними й за них знатні вельможі ладні були заплатити шалені гроші, за словами Антона Петера. У селі і по нині розповідають, що й сам цісар Австро-угорщини полюбляв гарцювати на одному із коней під кличкою «Туричка».
     
     У 1935 році кращим працівникам Тур'я-Реметівського жеребчинцю були вручені медалі в честь 65-річчя Президента Чехословаччини Томаша Масарика. Нагородженим був і Альберт Петер…
     У ході війни кінзавод було захоплено, а коней вивезли із села в інші країни. Більшість працівників кінзаводу стали військовозобов’язаними.
     Пам’ятають, як найрідніших коней розвозили у вагонах. Прудконогі один за одним покидали село…
     
     По закінченні війни, радянські війська зуміли вернути коней у рідне село. Із того часу «жеребчинець» очолював Рибінський, а опісля – Григорій Коростельов, запам'ятаний фантастичною любов’ю до верхової їзди.
     У 50-их роках «державну конюшню» розформували. Коней перегнали в Ужгород…
     
     Аж не віриться! Легендарний кінзавод опустів на очах. На його місці – одна порожнеча. І тільки у пам’яті лишився той не загублений слід у неймовірній історії кінного заводу. Із покоління у покоління йтиме слава про найбистріших скакунів із Тур'я-Ремети.
     
     Хай завод і розпався, а любов до історії житиме вічно. У Тур'я-Реметі і по нині шанують коня в обійстю.
     
    Мирослава Головнич.
     
  • 17 березня відбудеться підписання меморандуму між Перечинської міською радою та «Відкритим містом

    17 березня 2016 року о 14.00 у приміщенні Перечинської гімназії відбудеться урочисте підписання меморандуму а також тренінг для впровадження у м. Перечин системи "Відкрите місто".
    Портал "Відкрите місто" створений для взаємодії громадян, місцевих органів влади, комунальних підприємств, громадських об’єднань, благодійних фондів та бізнесу в процесі вирішення актуальних проблем громади та отримання необхідної інформації (http://opencity.in.ua/help#r=UA21 ).
    18 міст України уже успішно працюють з проектом задля спільної роботи на покращення своїх міст. Від завтра до цього списку долучиться й Перечин.
    Перечинська міська рада запрошує всіх активних містян на урочисте підписання меморандуму та тренінг "Відкрите місто".

  • В одній із багатоповерхівок міста провели капітальний ремонт даху (фото)

             На сторінці міської ради у мержі Фесбук було повідомлено про ремонт даху в одній із багатоповерхівок міста.

         

             "За кошти міського бюджету та співфінансування жителів багатоповерхівки по вул.Ужанській, 2 проводиться капітальний ремонт даху"

  • В Перечині безробітні краяни допомагають облагородити місто

       

        Про це на своїй сторінці у ФБ повідомила Перечинська міська рада:

    У місті тривають громадські роботи з благоустрою

    У відповідності до угоди, укладеної між Перечинсьою міською радою та Перечинським центром зайнятості про громадські роботи, які мають суспільно корисну спрямованість та відповідають потребам громади, 19-20 липня 2016 у місті Перечин проводились оплачувані громадські роботи за участю 4осіб з числа безробітних.
    Ними здійснено покос газонів, очищено бордюри придорожнх смуг міста та оброблено їх гербіцидами від заростання травою.

     

  • В Перечині будують новий водопровід

       Міська рада Перечина на сторінці у Фейсбуці повідоммила про будівництво нового водогону:

       "Одним із першочергових завдань в роботі Перечинської міської ради є забезпечення якісного водопостачання і водовідведення для населення міста.
    Для належного функціонування системи водопостачання чималих зусиль прикладає КП «Комунальник».
    Силами комунального підприємства регулярно проводяться профілактичні та ремонтні роботи поточного та капітального характеру для забезпечення якісним і безперервним постачанням питною водою для населення нашого міста.
    Минулого тижня, було розпочато роботи по будівництві нового водогону, який буде прокладено від вул.Гагаріна, площі Народної та вул. Ужанської,2-4.
    Даний водопровід дасть можливість забезпечити питною водою багатоповерхівки, будинки а також покращить тиск води та унеможливить виникнення аварійних ситуацій.
    Загальна протяжність водопроводу складає 950 м. Вартість даних робіт згідно проектно-кошторисної документації складає 1392,2 тис.грн"

  • В Перечині шукають почесних громадян

          У соціальній мережі в групі "Наш Перечин" секретар міської ради Перечина запрошує подавати пропозиції щодо оголошення кандидатур на звання почесного громадянина Перечина. Олеся Вовканич-Белеканич зазначила:

    До уваги громади міста Перечин, громадських організацій, установ! 6 квітня 2017 року на 11 сесії міської ради розглядатиметься питання "Про присвоєння звання почесного громадянина міста Перечин у 2017 році". Чекаємо ваших пропозицій щодо претендентів, гідних цього почесного звання!

  • Міський голова проведе зустріч з жителями мікрорайону «Яслище»

                                                                                                                                                                             На сторінці Перечинської міської ради з'явилось повідомлення про зустріч голови міста із жителями одного із мікрорайонів.

          "ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ МІКРОРАЙОНУ «ЯСЛИЩЕ»!

    У неділю, 15 травня 2016 року о 15:00. год. відбудеться зустріч міського голови Івана Погоріляка з жителями мікрорайону «Яслище» щодо вирішення питання постачання води та будівництва доріг в мікрорайоні.
    Запрошуємо жителів всіх вулиць мікрорайону прийняти участь!

    З повагою,
    Перечинська міська рада"

  • Нарешті відомий склад міськради ОТГ (СПИСОК)

     

         Виборча комісія оголосила список депутатів, які увійдуть до складу майбутньої ради об'єднаної територіальної громади. Наша команда традиційно перша інформує жителів громади та району про всі події навколо виборчого процесу в Перечині. Отже, знайомтеся, депутати органу мусцевого самоврядування Перечинської об'єднаної територіальної громади:

     

          Бабич Володимир (Опоблок, м.Перечин)

    Баєв Євген (Відродження, м.Перечин)

    Барзак Ольга (Відродження, с.Зарічево)

    Барник Михайло (БПП "Солідарність, м.Перечин)

    Бодак Андрій (Опоблок, м.Перечин)

    Вовканич–Белеканич Леся (БПП "Солідарність, м.Перечин)

    Вовчок Ярослав (Справедливість, с.Зарічево)

    Головей Михайло (Єдиний центр, м.Перечин)

    Гондорчин Микола (Відродження, с.Т.-Бистра)

    Гриньов Ігор (Опоблок, м.Перечин)

    Гунка Федір (Опоблок, м.Перечин)

    Гуранич Мирослава (Єдиний центр м.Перечин)

    Закорчевна Марта (Єдиний центр, м.Перечин)

    Зизич Наталія (БПП "Солідарність, м.Перечин)

    Іполітов Тарас (Радикальна партія, м.Перечин)

    Керецман Іван (Радикальна партія, с.Зарічево)

    Кошута Неля (Відродження, с.Сімерки)

    Кравець Віталій (Відродження, м.Перечин)

    Лазорик Любов (Відродження, с.Ворочево)

    Макар Іван (Єдиний центр, м.Перечин)

    Набокова Наталія (Справедливість, м.Перечин)

    Панін Владислав (Справедливість, м.Перечин)

    Свадеба Євгенія (Відродження, с.Сімерки)

    Тимко Василь (Відродження, с.Сімер)

    Цмур Юрій (Відродження, м.Ворочево)

    Шинкарчук Ярослав (БПП "Солідарність, м.Перечин)

     

        Таким чином, м.Перечин отримує 18 депутатів, с.Ворочево - двох, с.Сімер - одного, Сімерки - двох, а Зарічево - трьох. Разом із тим, справедливо буде вказати на той факт, що Віталій Кравець, Юрій Цмур, Микола Гондорчин є діючими депутатами Перечинської районної ради, отже або вони відмовляються від попередніх мандатів, аюл залишаться працювати в новій раді об'єднаної громади, а отже в районній раді очікуються зміни і "заходять" нові депутати.

        Варто нагадати, що найбільшу кількість мандатів отримали депутати партії "Відродження" - 9, по 4 депутати проходять від пропрезидентської "Солідарності", "Опоблоку" та "Єдиного центру", 3 - від "Справедливості", та два - від "Радикальної партії О.Ляшка". Детальніше про це ми писали в матеріалі Строката рада: у міськраду ОТГ заходить 6 партій.

        Голова об'єднаної територіальної громади - Іван Погоріляк - отримує важливу задачу - об'єднати цих депутатів навколо розвитку вже єдиної громади з числа жителів міста Перечин та сіл Сімер, Сімерки, Зарічево та Ворочево. Про результати виборів мера нашого команда писала в матеріалі Вибори-2017: мер - Погоріляк!

  • Перечинські районні депутати збирались на II пленарне засідання

        12 травня, в залі засідань районної ради відбулося ІІ пленарне засідання V сесії Перечинської міської ради VII скликання.
        У роботі засідання взяли участь голова Перечинської РДА Віктор Олефір, заступник голови Перечинської районної ради Михайло Петрішка, директор приватного підприємства кадастрового геодезичного центру «Земля», заступник начальника Перечинського відділу поліції Анатолій Попадич, депутати обласної та районної рад Андрій Вишняк, Олеся Баєва, члени учнівського самоврядування Перечинської гімназії, працівники виконавчого апарату міської ради, громадськість.
         На порядок денний виносились питання, які попередньо було обговорено на засіданнях постійних депутатських комісій.
          На сесії депутати проголосували за присвоєння звання Почесний громадянин міста Перечин в 2016 році Гаваші Андрію Андрійовичу — колишньому футболісту та спортивному діячу. Він виступав за другу збірну СРСР. Увійшов до символічної збірної Закарпаття усіх часів. Володар почесного звання «Заслужений працівник фізичної культури». Випускник фізмату Ужгородського держуніверситету та Суслі Юрію Федоровичу – футболісту, воротарю, виступав за такі клуби: «Спартак» (Ужгород), СКА (Львів), ЦСКА (Москва), «Карпати» (Львів). Працював тренером у СДЮШОР «Карпати» (Львів). Єдиний, хто досі є степендіантом клубу ще з часу створення команди у 1963 році.


         Народні обранці затвердили 1, 4, 5 куплети та приспів Гімну Територіальної громади міста, автором тексту якого є Ю.В. Шип, музика М.І.Керецмана. Гімн виконуватиметься при відкритті засідання сесії та після закриття сесії.
         Серед інших питань, які цього дня розглянули депутати міської ради були питання пов’язані з внесенням змін до бюджету міста (доповідала завідувачка відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Ярміла Попович), внесено зміни до цільових програм розвитку місцевого самоврядування на 2016-2016 роки, розглянуто земельні питання.
    ІІІ пленарне засідання 5 сесії відбудеться 26 травня о 10:00год.

  • Перечинська міська рада запрошує на святкування Дня Перечина (програма заходу)

     

    Шановні Перечинці!

    Запрошуємо Вас на святкування Дня міста яке відбудеться 28-29 травня

        У програмі:

         28.05.2016 року

    11:00 - міжнародна зустріч виробників традиційних продуктів харчування «ЕТНОFOODКАРПАТИ». Корчма «Підкова»;

    19:30 – «Вечір казок»  з Павлом Чучкою. Дворик  міського музею;

         29.05.2016 року

    10:00 - 16:00 - відкритий кубок з художньої гімнастики. Спортивний зал ЗОШ;

    10:00 - 16:00 - відкритий кубок з пляжного волейболу. Майданчики школи-інтернат;

    10:00 - 16:00 - змагання з міні-футболу серед дорослих команд. Стадіон школи-інтернат;

    10:00 - 16:00 - турнір з настільного тенісу. Спортивний зал ДЮСШ;

    10:00 - 15:00 - турнір з міні-футболу серед дитячих команд. Майданчик ЗОШ;

    11:00 - 12:30 – матч по волейболу між командами м. Перечин та м. Руський Керештур (Сербія). Майданчик ДЮСШ;

    11:00 - чемпіонат України з регбі «Корзо» м. Ужгород та «Академія Фізичного Виховання» м.Київ. Стадіон «Зоря»;

    12:00 – 24:00 – працюють атракціони, виїзна торгівля, ярмарок, фотозони;

    12:00 - 15:00 - турнір з шахів та шашок. Центральний скверик;

    13:00 - 15:30 - дитячий  фестиваль;

    16:00 - 18:00 - святковий концерт фольклорних колективів Перечина та міст-побратимів;

    16:00 – 18:00 - виставка-конкурс домашніх улюбленців «Чотири лапи». Центральний скверик;

    18:00 - 19:30 - фініш Перечинського Півмарафону Федора Фекекти;

    19:30 - офіційне відкриття Дня Перечина. Вітальне слово гостей свята. Нагородження марафонців;

    20:30 - 22:00 - продовження святкового концерту фольклорних колективів Перечина та міст-побратимів;

    22:00 - 24:00 - концертна програма фіналістів «Голосу Країни» 2015 року.

    Перечинська міська рада

     

     

  • Перечинський хімзавод відмовляється сплачувати податки

        У влади міста виник конфлікт з керівництвом заводу.Перечинське лісохімічне підприємство відмовляється сплачувати податок за землю у бюджет міста, а це більше ніж мільйон гривень.

           Деталі у сюжеті телеканулМ-студіо.

     

  • Сьогодні до міської ради Перечина приходили посівати та щедрувати (Фото)

     

      Сьогоднішній день у міськраді розпочався хорошим та піднесеним настроєм.
       До мерії зі щедрівками та посіванням, завітали вихованці ДНЗ «Веселка» та щедрувальна група Перечинської гімназії суспільно-гманітарного напрямку.
        Дзвінкими голосами та рясно посіваючи на врожай в Новому році, щедрівники створили дійсно святковий настрій, посівали та бажали щастя у новому 2017 році. Про це пише на своїй сторінці у ФБ міська рада Перечина.

     

  • Цікаво знати: історія жінки, що збудувала "білий дім" Перечина

       Марія Вакула очолювала Перечин протягом 1978–1982 рр. Наступні п’ять років (1982–1987) працювала секретарем райвиконкому, розповідає кореспондент КО.

    перечин білий дом1

         На той час це була впливова посада – секретар, як і голова райвиконкому, мав право підпису. За 9 років на керівних посадах М.Вакула зробила чимало доброго й корисного для райцентру Турянщини. Мало хто знає, що Білий дім, в якому знаходиться міськрада, райрада та РДА, зведений завдяки її ініціативі й безпосередній участі.

        Спілкуємося в її оселі. Як не дивно, колишня головиха Перечина проживає в однокімнатній квартирі п’ятиповерхового будинку. Побутові меблі скромні, є тільки необхідне. У вітрині різна художня література, книги на релігійну тематику. Донедавна її власна бібліотека була чималою – багато книг подарувала друзям та в Ужгородську духовну семінарію ім. Ромжі. Любить розгадувати кросворди, судоку, читати періодичні видання, улюбленим є «Карпатський об’єктив». По ТБ дивиться новини, спортивні змагання, національні музичні токшоу.

    123

        Народилася 24 січня 1939 року в селі Зарічево Перечинського району. Закінчила середню школу, фізичний факультет УжНУ (1963 р.). Диплом відпрацювала вчителем фізики Свобідської середньої школи на Берегівщині. 1969-го була запрошена на роботу нового заводу «Стеатит» у Перечині, рік працювала інженером, потім начальником лабораторії. Стаціонарно закінчила Ленінградський інженерно-економічний інститут ім. Пальміро Тольяті, де здобула спеціальність «організатор промислового виробництва». На той час була єдиним таким фахівцем у районі. Це тепер кожен другий менеджер.

       1978 року стала депутатом Перечинської селищної ради. На першому засіданні депутати обрали її головою виконкому, де пропрацювала чотири роки. Потім секретарем райвиконкому. Повернулася на «Стеатит», звідки пішла на пенсію. За самовіддану працю нагороджена різними грамотами, заохоченнями, ювілейною медаллю.

    – На посаді голови селищної ради розпочала з асфальтування вулиці Франка, яка пролягала від центру до церкви, кладовища, потім ішла вниз до військкомату та райвідділу міліції. У моїх добрих діях хтось побачив антирадянське і доклав «куди треба». Секретар райкому викликав на килим мене та начальника «Міжколгоспшляхбуду» Михайла Головея. У кабінеті став кричати: «Дорогу до церкви ремонтуєте?» На що я сказала, що ця дорога веде до цвинтаря і ремонтували її, бо вона була в настільки поганому стані, що одного разу мало не перекинулася машина з труною. Такий аргумент не був переконливим для партійного діяча. Я не стрималася: «Треба було почекати, аби померла дружина секретаря райкому». Так сказала, бо в той час померла дружина Ільницького, секретаря обкому партії. За ніч заасфальтували дорогу на Кальварію, – розповідає Марія Михайлівна.

    - Аби заасфальтувати дороги в Перечині, почала залучати кошти підприємств. Найперше пішла на «Стеатит», де раніше працювала і мала підтримку. Кажу Щербі: «Омеляне Станіславовичу, виручайте, будемо асфальтувати дорогу до заводу». Потім пішла на хімзавод, лісокомбінат, соковинний, де керівникам казала: «Ваш друг Щерба дав, дайте і ви». Таким чином виготовили документацію та відремонтували й заасфальтували вулиці на Посьолку (Посьолок – так називається гуштак), Шевченка, Толстого. Одним словом, таку важливу справу вдалося зробити завдяки співпраці та порозумінню з керівниками підприємств, адже благоустрій доріг населеного пункту завжди мав велике значення для його розвитку. До речі, ніхто, крім мене, з очільників Перечина не акумулював такі великі кошти на дороги.

    Для того, аби щось робити, треба мати план. На той час Перечин мав застарілий генеральний план забудови. Я зробила все, аби був виготовлений новий.

    Пригадує, що одного разу на річці Тур’ї піднялася вода, та так високо, що знесла міст у Сімері, через який є дорога на Сімерки. Мало того, в ту хвилину через міст їхала військова машина, забрала вода і її, офіцера знайшли аж у Кам’яниці. Поїхала в Київ, перед першим заступником міністра з будівництва шляхів та мостів клопотала, аби зведення мосту ввели у план забудови на наступний рік. Усе було зроблено вчасно.

       Селищна рада не мала власного приміщення, свою діяльність проводила у тимчасових будівлях. Марія Вакула ініціювала зведення адмінбудівлі, їздила до столиці, де дали добро. Згодом була виготовлена документація, побудовано Білий дім у центрі Перечина.

    – У ті часи презенти, хабарі мали місце?

    Коли прийшла в селищну раду, то дехто хотів щось давати, я була принциповою. Секретарка так їм і казала: «Марія Михайлівна допоможе й так, якщо це від неї залежить і якщо це законно». Так, я жила і працювала чесно, службовим становищем не зловживала, тепер бачу, що всім треба платити, ніхто тебе не пошкодує, не допоможе, звертайся хоч десять разів, а вирішити питання не хочуть. Деякі голови побудували шикарні будинки. І це не є секретом. Я працювала на державній роботі, робила благо для громади, суспільства, але пенсію маю 1600 гривень. За неї треба купити продукти, заплатити за газ, електрику, воду. Економлю на всьому, хоча і маю субсидію. Он за січень за газ заплатила 530 гривень. Казали, що комуналка не може перевищувати 15% доходів. Я дитина війни, але пільги зняли. Я інвалід І групи, але ліки купую сама.

    перечин білий дом3

    – Які методи застосовували у своїй роботі?

    – До кожної справи підходила дипломатично. Минуло багато років, та одну ситуацію досі пам’ятаю. Сусіди з вулиці Гагаріна судилися декілька років через дорогу спільного користування, дійшли аж до Києва. А я помирила людей. Спочатку переговорила з одними, потім з іншими, далі зібрала їх разом, і ми спокійно вирішили те спірне питання.

    – Які спогади найприємніші для вас?

    – Дуже любила подорожувати, на подорожі не шкодувала грошей. Під час місячного круїзу на кораблі побувала у 6 країнах світу. Враження незабутні. Відвідала також всі країни соцтабору. Багато разів була в Москві, Ленінграді, їздила туди у відрядження, коли працювала на «Стеатиті». Ми ділилися і переймали досвід. Відрядження були на днів десять. Час даремно не витрачали, увечері відвідували театри, концерти світових зірок. 1980 року їздила в Москву на Олімпіаду власним коштом.

    Тетяна ГРИЦИЩУК, КО.

Каталог
сайтів України

український каталог