Субота, 24 червня 2017

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

До уваги читачів Перечин онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На сайті 850 гостей та відсутні користувачі

сміття

  • Автозупинки на Перечинщині перетворюються на сміттєзвалища (Фото)

      18518453 417290418669409 351154675 n

      Останнім часом роль сміттєвих контейнерів відіграють автозупинки, стадіони (після футболу чи іншого заходу), громадський транспорт, водойми, ліси. Перелічувати можна багато. І попри те, що живучи в цивілізований час, де майже повсюди розміщені сміттєві контейнери, багатьом зручніше кинути непотріб іншим під ноги. Сміття викидають на льоту із автівок, ласуючи снеками, чіпсами, горішками й іншою лаком кою у парках, сидячи на лавицях.

     

        Дуже прикро, на жаль, та ця проблема стосується багатьох районів Закарпаття і не лише Перечинщини.

     

        Факти є фактами і доволі сумними. І добре, що є люди, які на це реагують, розміщаючи до прикладу ганебні фото «сміттезвалищ» у фейсбуці.

     

     

         Із проблемою на своїй сторінці в мережі поділився і активіст Дмитро Шейко. Чоловік опублікував «солідні» світлини біля місцевого Універмагу у місті Перечин. На світлинах – поламані лавиці й розкидані пляшки з-під алкогольних напоїв. 

     

    "– Сьогодні вранці між поштою та універмагом.... Невже так важко викинути пляшки та сміття? Для чого ламати лавиці? Ця «молодь» хоче в Європу????"

     18555242 417290195336098 1837770783 n  Майже подібні сюрпризи можна побачити і на оновлених автозупинках у Тур’я-Реметі.

     

        Комфортні зупинки облаштовано зі смаком, у євростилі, оздоблені декоративним каменем. Усе, як і має бути. На осучасненій зупинці, розташованій біля мосту ще й назву села відновили та герб новими фарбами.

     

        На обидвох є розклад із рухом поїздів. Час від часу тут можна побачити й оголошення про той чи інший захід у населеному пункті, або на зразок : «візьмемо на роботу», й іншу дрібну рекламу.

     

        На автозупинках є лавки, і сміттєві контейнери. І усе це неабияк радує, мовляв – йдемо до культури.

     

        І все ж, людям прикро, що останнім часом єврозупинки не лише є місцем очікування того чи іншого транспорту у відповідному напрямку, а й чесно кажучи, місцем ганьби.

     

    Не один раз тут заночує на лавці якийсь бомж, алкоголік, –зауважує пані Андріяна. – Але найбільше дивує культура молодих людей, котрі на зупинці їдять модні чіпси, а до того і курять, і випивають, залишаючи опісля не надто мальовничу картину.

     

        Багатьом до вподоби й залазити на лавки, щось демонструючи. Ніби на сцену, залишаючи відбитки взуття. А опісля хай інші сідають і власним одягом витирають залишений кимось бруд чи розлитий сік на тій самій лавиці. Подібну картину людської аморальності можна побачити майже у всіх населених пунктах району.

     

         Хоч, правді бути, сучасній молоді не до вподоби ні слово «культура», а ні «мораль». Їй би нищити клумби й смітники перевертати (нещодавній випадок у райцентрі Перечин біля центрального парку). Зловмисників виявили тамтешні камери спостереження.

     

    Мирослава ГОЛОВНИЧ

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

  • В Перечині облаштовують майданчики для збору твердих побутових відходів

    19046971 428945417503909 674198797 n 
     
      Проблема що до забруднення сміттям територій населених пунктів уже давно є чи не однією із основних, першочергових проблем краю. Сміттєві піраміди видніють на берегах річок, у лісах, на авто зупинках тощо.
     
        Але поки одні руйнують, мудрують і смітять, інші ж переймаються питанням екології та створюють оптимальні рішення у боротьбі із забрудненням довкілля побутовими відходами, які не рідко спускають у водойми, тим самим наражаючись у період злив на небезпеку виливів потічків і річок із русел.
     
      19021660 428945467503904 706784286 n   Намагаючись привити людям бодай якийсь принцип культури, всезагального розуміння й осмислення тієї проблеми, екологи просять не викидувати сміття у непризначених місцях, адже для цього є спеціальні сміттєві контейнери. Але й не всі відходи варто викидувати до сміттєзбірників. Між іншим, не слід викидати батарейки, б’ють на сполох борці за довкілля.
     
         Сучасні сміттєзбірники на разі красуються і у місті Перечин поблизу автостанції. А нещодавно, на вулиці Садовій з ініціативи Перечинської міської ради, було збудовано черговий майданчик для твердих побутових відходів. До речі, роботи з облаштування майданчиків для збору сміття і далі продовжуються комунальниками Перечинського КП «Комунальник», інформуєзаступник з питань діяльності виконавчих органів міської радиЛюбов Крижановська.
     
    19021470 428945460837238 1275916163 n
     
         Люба Іванівна розповідає, що на Садовій, де уже зараз є новий майданчик, і по тепер висить табличка «Хто викине тут сміття – лопатою по хребті!» Але майже треба буде уже її зняти. Люди уже стали більш цивілізовані. Хоч лопатою, певна річ, ніхто нікого не бив.
     
    Мирослава ГОЛОВНИЧ.
    Фото зі сторінки Любові Крижановської.
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
  • Лісовики Закарпаття просять не сімтити в лісі та фотографувати краян, що забруднюють ліси

          У Всесвітній день охорони навколишнього середовища закликаємо не забруднювати ліси Закарпаття. Адже забруднення лісів – проблема, з якою лісівникам боротися стає дедалі важче берегти ліс, не смітити в лісі, не завдавати йому шкоди– істини відомі кожному. Але надто часто люди про них забувають.
        Не лише місцях масового відпочинку, а й навіть у віддалених куточках, скрізь видно сліди варварства і неохайності: папір, пляшки, поліетилен, пластик, консервні банки, гори побутового та виробничого сміття.
         Лісівники намагаються всіляко сприяти приємному відпочинку наших громадян в лісі. Вздовж автодоріг, в мальовничих куточках Закарпаття обладнано спеціально пристосовані місця реакреаційгі пункти, зі столами, лавками, місцями для вогнища та контейнерами для збору сміття, де туристи можуть комфортно перепочити. Створення в лісових масивах мережі таких пунктів є одним з важливих заходів, спрямованих на охорону та захист лісу.

          Пластик - ворог лісу, а то що погано для лісу - живого організму, ніяк не може бути корисним для людини. Періоди розпаду деяких видів відходів в природних умовах: скляна пляшка - 1000 000 років, алюміній і його сплави (популярна алюмінієва банка, зазвичай від пива) від 80 до 200 років, поліетиленовий пакет, пластикові пляшки і одноразовий посуд - від 500 до 1000 років , недопалки - від 1 до 5 років
         Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за забруднення лісів» , пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами, що викликає його усихання чи захворювання, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

         Також передбачено, що засмічення лісів відходами тягне за собою накладення штрафу на громадян від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Тобто громадяни за забруднення або пошкодження лісів муситимуть заплатити від 85 до 510 гривень, а на посадових осіб за такі порушення накладатиметься штраф в розмірі від 170 до 850 гривень.
        Закликаємо фотографувати відпочиваючих і які смітять у лісі, і скаржитися на них в поліцію або надсилати фото на пошту прес-служби за електронною адресою – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

  • На Закарпатті 130 облікових сміттєзвалищ та сотні стихійних

    Площа сміттєзвалищ на Закарпатті складає понад 121 гектар    На Закарпатті нараховується 130 облікованих сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів.

       Їх загальна площа – 121,1 гектар. 49 звалищ уже не діють, оскільки переповнені, а діючі заповнені на 70 – 80 відсотків і майже вичерпали свої потужності. У більшості випадків обліковані звалища та полігони не відповідають санітарним та природоохоронним нормам, вони не мають огорожі та обвалування периметру, водовідводів та канав для збору поверхневих чи ґрунтових вод, розташовані безпосередньо біля річок та інших водойм тощо. Протягом минулого року обліковані звалища та полігони прийняли загалом понад 162 тисячі тонн (або 578 кубометрів) відходів.

        – Однак ці дані далеко не відповідають реальній картині зі сміттям на Закарпатті, – заявляє голова ОДА Геннадій Москаль. – Адже крім облікованих є величезна кількість стихійних звалищ і смітників, які ніхто не контролює, і за якими ніхто не доглядає. За попередніми даними, таких звалищ по області близько 900, найбільше – в Ужгородському, Свалявському та Рахівському районах, куди найчастіше приїжджають туристи. Значна кількість стихійних звалищ і смітників утворилися саме «завдяки» туристам, які викидають сміття прямо на місці відпочинку. Іншу частину «неофіційних» смітників створили місцеві мешканці (особливо в гірських районах), котрим просто нікуди звозити сміття, оскільки створювати полігони в гірській місцевості заборонено законодавством. Під час кожного паводка маса сміття змивається річками й пливе до наших сусідів у Словаччину й Угорщину. Питання будівництва сміттєпереробного заводу піднімалося на Закарпатті неодноразово, однак місцеві мешканці завжди виступають різко проти. Люди воліють жити біля стихійних звалищ, із яких щурі чи птахи розносять різні інфекції, але не будувати сучасні сміттєпереробні заводи, які можуть працювати без будь-якої шкоди довкіллю навіть у межах міст. Щоб змінити ситуацію, плануємо будувати сміттєпереробні заводи за межами населених пунктів. Перший із таких (який будується фінськими інвесторами) буде запущено біля Тячева на початку 2018 року.

    Джерело: zaholovok.com.ua

  • На Закарпатті знаходиться одне з найбільш небезпечних і великих сміттєзвалищ в Україні (КАРТА)

         Точної площі всіх смітників країни не знають навіть в офіційних установах, але займають вони близько 7% території України, а їх сумарна площа приблизно дорівнює площі Швейцарії. Екологи стверджують, що наразі в Україні нараховується десь 6 тисяч узаконених полігонів та більш, ніж 35 тисяч незаконних звалищ.

        Після екологічної трагедії під Львовом, яка призвела до смерті рятувальників, у Міністерстві екології пообіцяли зробити інспекцію всіх великих сміттєзвалищ та заявили, що найбільш перезавантажені з них мають бути закриті.

        До списку найбільших українських сміттєзвалищ потрапило і те, що в селі Барвінок під Ужгородом, куди звозять побутові відходи з обласного центру.

         До слова, наприкінці минулого року Кабмін виділив майже 1,5 млн гривень на рекультивацію ужгородського сміттєзвалища. А вже у січні Богдан Андріїв заявив про намір облаштувати нове звалище для Ужгорода, адже за прогнозами експертів існуюче у серпні-вересні цього року остаточно вичерпає свої можливості. Втім, про подальші кроки у вирішенні цієї екопроблеми поки не йшлось.

    Джерело: mukachevo.net

  • На Закарпатті китайці збудують сміттєпереробний завод

     

    foto   Завод перероблятиме не тільки свіжі відходи, але й сміття зі звалищ по всій області.

      Китайська компанія China Western Power Industrial Co. готова побудувати сміттєпереробний завод і щоденно приймати по 400 тонн твердих побутових відходів, які перероблятимуться в електроенергію, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу.

       Про це повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.

    Запуск заводу зможе вирішити проблему сміття на Закарпатті, яку ніхто не вирішує десятиліття. Принципово те, що завод перероблятиме не тільки свіжі відходи, але й сміття зі звалищ по всій області, яке збиралося там багато років.

        Зараз на Закарпатті є 79 тільки зареєстрованих полігонів з відходами, а скільки стихійних, ніхто не знає. Завод здатен переробити все це сміття, а через 30 років експлуатації фірма готова безкоштовно передати його органам місцевої влади.

    Джерело: karpatnews.in.ua

  • На Закарпатті фіни збудують сміттєпереробний завод

    Результат пошуку зображень за запитом "сміттєпереробний"   Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль зустрівся з представниками фінської  фірми Еколоджікал Систем Солюшнс – панами Пенті Патосалмі та Тімо Койвумакі, котрі будують сміттєпереробний завод у Тячеві. У зустрічі також взяв участь міський голова Тячева Іван Ковач. Фінська структура, яка має річний оборот у 10 мільйонів євро, реалізує свій перший проект в Україні, і якщо він буде вдалий, аналогічні підприємства побудують і в інших регіонах України.

     

       Завод за новітніми технологіями займатиметься глибокою переробкою сміття з виділенням теплової енергії. Земля для будівництва виділена на околиці Тячева, на діючому сміттєзвалищі. Зараз ідуть передпроектні роботи – дослідження ґрунтів, виготовлення біологічного паспорта тощо.
    За словами інвесторів, до трагічних подій на Грибовицькому сміттєзвалищі вони намагалися реалізувати свій проект у 94-х містах України в різних регіонах, однак отримали сприяння тільки в Тячеві. Два роки тому представники Еколоджікал Систем Солюшнс пропонували побудувати сміттєпереробний завод поблизу Львова й зустрічалися з міським головою Андрієм Садовим. Однак отримали відмову.
        Геннадій Москаль запевнив фінських інвесторів у повній підтримці з боку обласної влади, - повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.

  • На кордоні України з Угорщиною купи сміття (Фото)

            Ужгородка Олександра Терембець опублікувала фото узбіччя біля кордону, всипаного пляшками і сміттям. 

       КПП "Лужанка", що на кордоні України з Угорщиною.

    Як Закарпаття на кордоні "вітає" туристів - фото 1

    Як Закарпаття на кордоні "вітає" туристів - фото 3

  • На Перечинщині на території заповідних парків діють 5 несанкціонованих звалищ

     

       В області створені та працюють комісії з проведення інвентаризації місць видалення відходів. До їх складу ввійшли голови об'єднаних територіальних громад, сільських та селищних рад, фахівці територіальних органів ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.

     

       Для забезпечення проведення інвентаризації сміттєзвалищ залучено також департамент екології та департамент житлово-комунального господарства Закарпатської ОДА.

     

       За результатами роботи комісій розроблятимуться заходи з  подальшого режиму функціонування сміттєзвалищ. Також проведуть роботу з паспортизації діючих місць видалення відходів, - інформують у департаменті екології Закарпатської ОДА.

     

       Довідково. За даними райдержадміністрацій та міськвиконкомів, станом на 1 липня п.р. на території області обліковано 131 місце видалення відходів (129 сміттєзвалищ та 2-полігони твердих побутових відходів (ТПВ), загальною площею 139,5 га, на яких складовано більше 4 млн. тонн відходів: побутового сміття, тирси, полімерних матеріалів.

     

    Із загальної кількості облікованих звалищ ТПВ (131) 68 діючих, 52 недіючих та 11 законсервованих. Функціонує 230 несанкціонованих звалищ ТПВ, загальною площею 117,7 га. Найбільше їх на територіях заповідника та національних природних парків: у Тячівському районі – 11, Рахівському районі – 4, Великоберезнянському районі – 25, Перечинському районі – 5.

     

  • Перечинська міська рада завершує свою каденцію благоустроєм (ФОТО)

    18485520 453705668312932 332686827515056912 n

        Одна з останніх хороших справ чинної поки міської ради звершувалася сьогодні: на площі Незалежності встановили майданчик для збору твердого сміття. Про це на своїй сторінці написала заступник міського голови Любов Крижановска. Вона зазначила:

    Сьогодні 17 травня 2017 року на пл. Незалежності було завершено будівництво майданчика для збору твердих побутових відходів. Просимо всіх мешканців прилеглих будинків дбайливо ставитись до даної конструкції та підтримувати майданчик у належному санітарному стані.
    Поряд із цим, працівники КП "Комунальник" проводили вивіз сміття , яким жителі захарастили прилеглу територію.

     

         Як відомо, завтра відбудеться перша сесія міської об'єднаної територіальної громади, а Перечинська міськрада відповідно припинить своє існування.

     

  • Річки в Перечинському районі потерпають від сміття

     

     

    Колись річка у Тур'я-Реметі – легендарна Тур'я була повноводнішою, чистішою, у ній більше було риби. Сьогодні рибалок тут рідко зустрінеш. Із роками ця річка усе менша і менша. А найбільше на цей час у ній плаває різного непотребу, аніж риби.

     

    Незліченні прапорці зі сміття на сьогодні є окрасою річки Тур'я. Поліетиленові кульки, роздерте ганчір’я, пакети із-під соку полонили її берег. А на фото можна побачити і куртку, виплюснуту річкою у повноводдя на гілля.

    Не усім до кінця відоме поняття культури. Бо ж одні те сміття не лінуються кинути у смітник, чи спалити на городі біля хати із купою хмизу. Або ж відправити на сміттєзвалище, акуратно зібравши непотріб у якийсь кульок, бажано міцний, і очікувати спеціальної машини із Перечина за сміттям. Бо кожен четвер до обійсть реметян під’їжджає відповідний комунальний транспорт за відходами, розпочинаючи свою роботу із 10 години за київським часом. Найперше, комунальники розпочинають із центральної артеї населеного пункту.

           А за послугу і розрахунок відповідним чином. За очищення від зайвого сміття у обійсті люди платять по 25 гривень один раз у місяць. Побутовий непотріб вивозять із Перечинщини до спеціального місця в обласному центрі, де його утилізують.

    За словами людей, у Тур'я-Реметі уже й нема куди вивозити гори сміття із обійсть. –Поглянути із Горбків, де пасуться корови, – зауважує пані Віра, – те сміттєзвалище у долині урочища «Скіпці», чомусь інде його й не могли уже розподілити, мало не йшло до обійсть реметян, котрі живуть майже поряд зі смітником. Люди жалілись. І я б не хотіла, аби в мою хату заглядало сміття, – розповідає мешканка

    Варто відзначити, нині в Ужгороді, завдяки місцевим ентузіастам, функціонує екосмітник. От би й реметянам щось подібне зробити…

    Але, звісно, комусь найкраще і найвигідніше збутися непотребу в обійсті найлегшим путем – вкинути його у воду. Іншим на зло, а собі і на радість, мовляв! По правді, як говорять, не спійманий – не злодій.

    Не обійшлося і без певних коментарів із цього приводу:

     

    Мар’яна Бабидорич:

    Людській наглості не має меж. Це ненормально – забруднювати річку сміттям із обійстя! Долі водою тече усілякий непотріб, ще й нечистоти із-під худоби!

     А інші на тій воді і їсти готують, і білизну перуть. Найголовніше – у ній купаються…

     

    Ольга (продавець):

    Є люди, а є і св…і. Хай не жаліють заплатити раз у місяць отих 25 гривень комунальникам. У іншому разі, неметалевий чи скляний побутовий непотріб можна й спалити, ніж топити його у річці. Окрім того, у центрі є і сміттєзбірники – на авто зупинці одній і другій, поряд із супермаркетом «Повна комора». Біля магазинів продавці ще й картонні коробки виносять, аби люди не смітили. І я поставила картонний смітник біля магазину, у якому торгую. Однак, зусилля мої марні, бо ж замітаю лушпиння від соняшника і різні папірці майже постійно.

     

    Мар’яна (медсестра):

    От упіймати б когось, як він забруднює екологію, то і дати б йому по заслузі!

     

    Наталія Михайлівна(учитель):

    Безсовісні люди. Не закопає у землю, не спалить, а ген у річку. Особисто я плачу за сміття і його вивозять. Раніше цю роботу виконувало і наше комунальне підприємство «Тур». Але, за браком фінансів, його робота нині припинена. Та головне, що сільрада знайшла розумний вихід у вирішенні цього питання, уклавши на цей час договір із відповідною людиною – Василем Пйосою, котрий забезпечує комунальним транспортом.

    Хай сміття і вивозиться уже за межі населеного пункту. Все одно є проблема із людською байдужістю. Адже ясно, мов білий день, що і далі бруднитимуть річку ті люди, у яких не має ні совісті, ні гідності, ані поваги до інших.

    Варто відзначити, гори сміття викликають занепокоєння мешканців, комунальників, працівників органів влади у всьому районі. Зокрема, на цей період є актуальним і питання що до владнання ситуації зі сміттєзвалищем у селі Тур'я-Пасіка. Із цією проблемою ознайомились у Перечинській районній раді, пообіцявши докласти максимум зусиль що до вирішення багаторічної проблеми.

     

    Мирослава ГОЛОВНИЧ,

     

    фото автора.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

  • Хто винний у паводку на Перечинщині: природа чи самі люди?

        Нещодавно села Перечинщини зіткнулися із руйнівною дією паводку, зумовленого інтенсивністю опадів на Закарпатті. Великі річки вийшли із берегів, несучись до дворів мешканців, руйнуючи дороги, затоплюючи підвали й перекриваючи транспортний рух.

         Листопадовим паводком мешканцям району, у тому числі, й міста Перечин, стихією було завдано чималої шкоди.

        На цей час паводок минувся, а людям, які особисто відчули його дію, було відшкодовано матеріальні збитки органами місцевої влади.

        І, все ж таки, чому цей паводок був настільки непередбачуваним, і якою насправді є вина людей у цьому? Та вина людей є очевидною, за свідченням екологів, – захаращеність водойм побутовими відходами й вирубка лісу.

         Через забруднення стічних канав побутовими відходами і постраждало від паводку населення села Зарічево. За словами рятувальників, під час ліквідації наслідків повені у населеному пункті, сміття загатило русло річки і внаслідок вода прорвалася на берег. Тож, якби не людський фактор у цьому випадку, наслідки повені були б менш плачевними.

         Ситуацію що до забруднення потічків можна спостерігати і в інших населених пунктах району. Зокрема, у Тур'я-Пасіці і Тур'я-Бистрій люди бідкаються, що найбільше довкілля забруднює ромське населення.

        На цей день незліченні прапорці зі сміття, які видніють на берегах водойм Закарпаття є підтвердженням того, що людина сама собі ворог. Окрім того, із закарпатських річок сміттєвий непотріб із сильною течією несеться аж до сусідньої Угорщини та Словаччини. І навряд чи приємним для європейців є такий подарунок. Тож і не даремно, після нещодавнього паводку, Угорщиною було висловлене офіційне застереження до закарпатців через масу сміття, експортованого їй. Варто нагадати, що за хвилину, за підрахунками фахівців, течія Тиси переносила в Угорщину до ста пластикових пляшок.

       У свою чергу невдоволення на адресу мешканців регіону висловлють місцева влада й екологи.

        За словами Геннадія Москаля, теперішній паводок знову показав нашим сусідам нашу «європейськість» у плані утилізації сміття, яке більшість господарів скидують до канав біля будинку. Губернатор області зауважив і на тому, що застереження імовірніше за все може висловити й Словаччина за «експорт» сміття через річку Уж.

       Як зауважиє очільник області, розчистка канав є обов’язком місцевих рад, який ті систематично не виконують.

    Більше того, в Перечинському районі техніку, за допомогою якої водники хотіли розчистити канаву від заторів, не пустили через свою ділянку місцеві селяни. Так далі тривати не може. Сільради зобов’язані чистити рівчаки (особливо у паводкові періоди), а тих, хто ігноруватиме цю роботу, будемо притягувати до адміністративної відповідальності й штрафувати,–зазначив голова ОДА Геннадій Москаль.

         Тож, варто уже сьогодні замислитись над вище сказаним, аби уникнути гірких наслідків і надалі. Бо вже й зима на Перечинщині, а канави повні сміття.

     

    Мирослава ГОЛОВНИЧ, Перечин-онлайн.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

Каталог
сайтів України

український каталог