Понеділок, 25 червня 2018

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

До уваги читачів Перечин онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На сайті один гість та відсутні користувачі

медицина

  • Володимир Гройсман анонсував реформу охорони здоров'я: Досить фінансувати стіни та ліжко-місця, розпоряджатися коштами на медичну послугу має пацієнт

    vrach 720x405

     

     

      Розроблена Урядом концепція реформи охорони здоров’я змінить системи фінансування медицини у країні. Кошти виділятимуться на медичні послуги та "ходитимуть за людиною", а не фінансуватимуть стіни та ліжко-місця у лікарнях. Про це заявив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи засідання Уряду у середу.

     

    "Що ми хочемо зробити у цій реформі? Ми маємо змінити у першу чергу систему фінансування. Врешті-решт вистачить, коли ми фінансуємо стіни, койко-місця і житлово-комунальні послуги. Ми маємо фінансувати медичну якісну послугу і розпорядником цих коштів має бути пацієнт. Тобто кошти "ходять" за людиною. Тоді відповідно цю людину будуть цінувати, цій людині будуть надавати якісну послугу і за цю послугу держава буде платити справедливу ціну. Це дасть можливість у тому числі підвищити заробітну плату лікарів", - наголосив Прем'єр-міністр, анонсуючи представлення концепції реформи.

     

       Голова Уряду наголосив, що реформа системи охорони здоров’я має здійснюватися спільно з Парламентом та органами місцевого самоврядування. "Це має бути колективна праця, але результативна. І тут місця популізму і непрофесійності теж не має бути", - зазначив Володимир Гройсман.

     

       Прем'єр-міністр наголосив, що охорона здоров’я і реформа цієї системи є одним з пріоритетів роботи Уряду. У цьому напрямку Уряд вже здійснив низку важливих кроків. Зокрема, були прийняті рішення щодо зміни ціноутворення на ліки – запроваджені системи референтного ціноутворення та механізму реімбурсації на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми з 1 січня 2017 року,  передбачене збільшення заробітної плати для медичних працівників на близько 30%.

     

       Також Уряд на 2 млрд грн збільшує ресурс на централізовану закупівлю медикаментів у країні у 2017 році. "Ми хочемо, обрубавши будь-яку корупцію при закупівлях, щоби цих 5,9 млрд вистачило якомога більшому колу осіб. Якість і ціна", - зазначив він.

     

    "Це буде одна з найбільш непопулярних реформ, з одного боку, а з іншого боку, вона буде найбільш результативна. Але для того, щоб піти у цей процес, треба мати характер і волю, і розуміння того, що ці зміни є на часі і необхідні", - наголосив Володимир Гройсман.

     

    "Я переконаний, що з Парламентом, профільним комітетом, громадськістю, нашими міжнародними партнерами, спільно з місцевою владою, ми ситуацію змінимо у середньостроковій перспективі кардинально", - підкреслив він.

     

     Володимир Гройсман підкреслив, що система охорони здоров'я в Україні була фактично знищена, що призвело до низького рівня якості медичних послуг, низької заробітної плати медичних працівників, найнижчої у Європі тривалості життя громадян.

     

      За його словами, реформа охорони здоров'я десятиріччями не проводилася, тому що сферою завжди управляли ті, хто на ній наживався, хто не хотів втрачати рейтинги, або не знали, як проводити реформу.

     

       Він навів приклад спроби реформи 2011 року, що стала "кроком до знищення системи охорони здоров'я". У чотирьох регіонах знищувалася педіатрична, терапевтична служби. Володимир Гройсман зазначив, що як тодішній міський голова Вінниці виступав опонентом реформи та займав принципову позицію щодо неприпустимості знищення того, що надбано, та за необхідність здійснення трансформації у тісній взаємодії з органами місцевого самоврядування, яка несе відповідальність за якість надання послуг на місцях.

     

    Урядовий портал

  • Медична реформа: чому українці бояться ходити до лікарів?

     
      В інтерв’ю ВВС Україна виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я розповіла, чому українці бояться ходити до лікарів, і як це змінити.
     
       Медицина – найкорумпованіша галузь в Україні, констатує керівниця МОЗ Уляна Супрун, пише nv.ua.
     
        При цьому медична реформа, за її словами, чи не єдина, яка стосується усіх без виключення українців. І зараз дня неї настав вирішальний час.
     
       Днями у парламенті зареєстрували ініційований урядом пакет документів, які у разі ухвалення докорінно змінять систему охорони здоров’я в Україні.
     
        Уляна Супрун наполягає: або зараз, або інша нагода випаде лише через кілька років. На її боці уряд і прем’єр, громадські організації, посли G7, а також релігійні організації, з якими співпрацює міністерство.
       Втім у Раді є неформальне лобі проти пропонованих реформ. Профільний комітет має власний погляд на те, як слід змінювати медицину, а представники окремих партій пішли у відкритий наступ, звинувачуючи МОЗ у популізмі. Але ігнорувати питання охорони здоров’я цілої нації було б політичним самогубством, наголошує Уляна Супрун.
     
      У чому полягає суть її медичної реформи та навіщо її запроваджувати, пані Супрун розповіла в інтерв’ю ВВС Україна.
     
    ВВС: Лікарі, з якими спілкувалася редакція ВВС Україна, нарікають на те, що зараз їм особливо бракує ліків, обладнання і навіть пального для швидких. Наскільки часто із такими скаргами звертаються до вас?
     
    Уляна Супрун : У четвер ми мали селекторну нараду і разом з прем’єром та віце-прем’єром Розенком спілкувались зі всіма регіонами щодо програми “Доступні ліки”.
     
    Більшість кажуть лише, що потрібно більше коштів. Завжди просять “більше коштів”, але ніхто не говорить про більш ефективне їх використання. І завжди чекають, щоб держава давала їм більше коштів, хоча через програму децентралізації дуже багато грошей залишаються у місцевому бюджеті.
     
    Зараз у Києві, Львові, Одесі, Харкові є мільярди гривень, які сидять на їхніх рахунках з економічного розвитку. Їх можна було б витрачати на охорону здоров’я, але вони чомусь цього не роблять.
     
    Протилежний приклад: місто Кропивницький, де за гроші з міського бюджету збудували один з найкращих перинатальних центрів, які мені доводилося бачити у своєму житті. Бо їхня місцева влада вирішила, що важливо дбати про охорону здоров’я своїх людей.
     
    Тож, на мою думку, гроші є, але їх використовують неефективно і чекають, щоб держава завжди щось давала.
     
    Багато цих питань будуть вирішені, коли парламент, я сподіваюся, проголосує за подані нами законопроекти, і буде нова система фінансування.
     
    Хто і за що платитиме?
     
    ВВС: "Ми не можемо навіть уявити, що депутати не підтримають старт прямих страхових виплат за пацієнтів та підуть у пряму конфронтацію з усім суспільством”, – це цитата із сайту МОЗ. Але у парламенті вже багато хто висловився проти пропонованих вами змін. Як ви думаєте, чому?
     
    Уляна Супрун: Перш за все, у тих людей треба запитати, чому вони вважають хорошою чинну систему, яка вимагає від кожного пацієнта платити зі своєї кишені, а держава не гарантує майже нічого.
     
    Система, яку пропонуємо ми, роками працює у Великій Британії, Іспанії, Норвегії, багатьох інших європейських країнах. І там, я думаю, люди більш задоволені своєю системою охорони здоров’я, живуть на 7-10 років довше, ніж в Україні.
     
    ВВС: Наскільки висока імовірність того, що розроблені вами закони все ж ухвалять?
     
    Уляна Супрун.: Сподіваюся, на наступному сесійному тижні їх розглянуть у комітетах і згодом ухвалять у першому читанні, аби ми могли вносити правки і вже готуватися до 1 липня, коли система має стартувати.
     
    Якщо цього не станеться, то ми побачимо, що наш парламент не зацікавлений у суттєвих змінах в системі охорони здоров’я. І суспільство зрозуміє, які справжні пріоритети чинних парламентарів.
     
    ВВС: Чому ваші пропозиції не підтримують у парламентському комітеті охорони здоров’я?
     
    Уляна Супрун: Профільний комітет раніше подав власні законопроекти, вони пропонують запровадження приватної страховки. На наш погляд, на погляд іноземних та українських фахівців, експертів, включно з колишніми міністрами охорони здоров’я, згідно з рекомендаціями ВООЗ, наша модель державного страхування, гроші для якої накопичуватимуться у бюджеті з наших податків, – найкраща для України.
     
    Бо ми зараз живемо в економічній кризі і не можемо вимагати від громадян, щоб вони шукали гроші на якусь приватну страховку. До того ж у нас немає розвиненої системи страхових компаній, які могли б надавати ті послуги для українців.
     
    ВВС: У своїх пропозиціях щодо реформи ви запроваджуєте поняття співоплати. Чи означає це, що поняття безкоштовної медицини в Україні у разі ухвалення цих законів офіційно зникне?
     
    Уляна Супрун: Зараз усі за все платять і при цьому не знають, скільки ще від них вимагатимуть у лікарні – це наша реальність. Ми продовжуємо міф про те, що все безкоштовне. Але насправді ми платимо двічі: перший раз у якості податків, другий – з нашої кишені за все, що отримуємо у медичній сфері.
     
    Замість цього ми можемо запровадити гарантований пакет послуг – на первинній ланці, на екстреній, паліативній допомозі на 100% усе безкоштовно надаватиметься кожному, хто живе в Україні.
     
    Для вторинної допомоги, спеціалізованої чи госпіталізації, держава встановить тарифи на кожну послугу – і оплату лікарю, і медсестрі, і за ліки, і за операційну – все буде прозоро. Також ми визначимо, скільки оплачуватиме держава, а скільки пацієнт. Умовно кажучи, операція коштує 10 тисяч гривень, держава заплатить 8 тисяч, а пацієнт – 2 тисячі.
     
    Хто може покрити ті 2 тисячі? Наприклад, через державну програму додаткових пільг. Ще є приватні страховки, якими багато хто користується – у такому разі вони оплачуватимуть не всю вартість, а лише співоплату. Для тих, хто не може доплатити, будуть субсидії, а хто може, платитиме зі своєї кишені.
     
    Усі знатимуть тарифи і частку для співоплати. Це допоможе державі планувати і покривати витрати правильно, а ми розумітимемо, за які послуги не повинні нікому платити.
     
    ВВС: Невідкладна допомога – у зеленому списку (який повністю оплачує держава), а стаціонарні послуги – у синьому (співоплата). Коли настає той момент, коли у пацієнта проситимуть гроші?
     
    Уляна Супрун.: Якщо у вас, приміром, заболіло у грудях, вас забирають до лікарні із підозрою на інфаркт, роблять ангіографію, вставляють стент, ви ночуєте там 2-3 ночі – це все один інцидент, який покривають через програму екстреної медичної допомоги.
     
    Але якщо ви захворіли, пішли до свого сімейного лікаря, він відправляє вас до кардіолога, а той каже, що є проблема, але не термінова, ви йдете до лікарні, і вам треба стент – тоді це вже планове лікування, і настає співоплата.
     
    Ми дуже чітко визначимо, що невідкладне, а що – ні.
     
    Ультрадецентралізація
     
    ВВС: Щодо стентів. Кардіологи кажуть, що зараз їх дуже бракує…
     
    Уляна Супрун: Треба уточнювати, які кардіологи, і де вони працюють. Стенти, які ми закупили у 2015 році, були в наявності у всіх лікарнях під відомством МОЗ.
     
    Якщо ж ідеться про заклади Національної академії медичних наук – то це окрема структура, яка отримує окреме фінансування.
     
    Інститути Шалімова, Амосова, де нарікають на брак фінансування, не у нашому підпорядкуванні. Нам заборонено фінансувати їх, бо це нецільове використання коштів, але ми пропонуємо їм додавати їхні закупівлі до наших, оскільки тоді вони матимуть кращі ціни.
     
    Лікарні МОЗ мають стенти, а якщо ні, то звертаються до нас, і ми забезпечуємо їх за рахунок перерозподілу по країні і робимо усе, що можемо.
     
    ВВС: Чому виникають ситуації, коли лікарям і пацієнтам чогось бракує?
     
    Уляна Супрун.: Як зараз відбувається фінансування? Є субвенція, яка роздається по всій Україні, і частина грошей, яка залишається в МОЗ для державних закупівель.
     
    Це лише мала частка від того, що насправді потрібно по цілій країні. Добре, що тепер ми принаймні можемо купувати більше, ніж раніше, через міжнародні організації.
     
    Але на 100% покрити потреби пацієнтів через держзакупівлі ми не могли ніколи. Тому ми вимагаємо від місцевих органів влади, щоб вони допомогли зі своїх бюджетів. І охорона здоров’я – це не лише лікарні або ліки, це також дороги, якими їздять швидкі. Тож слід обирати – відремонтувати дорогу до лікарні або школи, а не до мера додому.
     
    Те, що ми зараз робимо, це вже якась ультрадецентралізація. Ми децентралізовуємо гроші, аби сам пацієнт обирав, куди вони підуть.
     
    Супрун
     
    ВВС: Чи не надто ризиковано віддавати стільки відповідальності на місця?
     
    Уляна Супрун: Коли три роки тому починали децентралізацію, ніхто не розумів, що це таке, казали, що немає нормативних актів, розрахунків, це ніколи не спрацює. Тепер ми віддали багато відповідальності на місця, і багато з них дуже правильно працюють.
     
    Дуже важливо зрозуміти, за що відповідає держава, за що громадянин, і за що – місцева влада.
     
    Днями на Кабміні ми слухали звіт НАЗК, яке у 2016 році провело опитування серед українців. 41% опитаних сказали, що стикалися із корупцією. Більше 60% з них – у сфері медицини, приблизно 40% – в освіті, і решта- в інших сферах.
     
    Отже, у медицині найбільше корупції, і це пояснює, чому ми зараз зазнаємо найбільшого спротиву.
     
    І, коли ми зможемо звільнити людей від цієї системи, яка вимагає комусь платити із власної кишені, а медиків через низькі зарплати брати ці гроші, це буде величезним проривом. Не лише у медицині, але й у цінностях людей, в гідності наших пацієнтів і нашого персоналу, бо зараз й одних, і других принижують щодня.
     
    Люди бояться захворіти, піти до свого лікаря, бо будуть фінансово зруйновані.
     
    Ми мусимо допомогти суспільству жити більш якісним життям і почуватися більш безпечно, побачити справедливість, коли не лише обрані якісно лікуються у Феофанії, а всі мають доступ до тих медичних послуг, по всій Україні. Щоб люди відчули, що держава дбає про них, що їхні податки ідуть туди, куди вони хочуть, і справді отримували допомогу.
     
    ВВС: Все ж, хто відповідатиме за охорону здоров’я, коли нова система запрацює. У парламенті МОЗ вже звинувачують у спробах зняти відповідальність із себе.
     
    Уляна Супрун: Згідно з моїм баченням – і так це працює у більшості країн світу – МОЗ не є замовником послуг і не оплачує їх. МОЗ творить політику – від англійського слова policy.
     
    МОЗ займається громадським здоров’ям – здоров’ям усіх громадян, а не лікуванням кожного.
     
    МОЗ також повинне бути регулятором, аби ця допомога була якісною, і щоб наявні фінанси правильно витрачали на цільові програми.
     
    Наприклад, як у Британії, де окрема агенція National Health Service замовляє послуги, підписує контракти з лікарнями, оплачує їх і контролює дотримання вимог.
     
    Ми визначаємо стандарти, а наш замовник – Національна служба здоров’я, окрема незалежна служба – вимагатиме від закладів, які отримують фінансування із бюджету, виконувати встановлені вимоги.
     
    Ми ліцензуватимемо лікарні, а з часом – і лікарів. Щороку у Кабмін подаватиметься перелік послуг, частину яких покриють з бюджету, а якусь – за рахунок співоплати.
     
    У такому випадку МОЗ нарешті не займатиметься лікуванням поодиноких людей. Це не означає, що МОЗ передає комусь відповідальність. Але неправильно, коли одна і та ж структура є і замовником, і регулятором, і фінансами займається, і стандартами. Це простір для корупції.
     
    ВВС:  Практично кожна ваша ініціатива натикається на певний опір. Так було і з програмою “Доступні ліки”, яка почала працювати на початку квітня. Ви задоволені її запуском?
     
    Уляна Супрун: Так, дуже задоволена. У деяких регіонах кількість аптек, що беруть участь у програмі, збільшилася вдвічі.
     
    Майже всі області вже розподілили гроші по районах. Цього не зробила лише Київська область, бо обласна рада чомусь відклала обговорення цього питання на час після свят. Всі інші області вже працюють.
     
    Коли ми спілкуємося із людьми в регіонах, то приємно, що вони скаржаться лише на брак спеціальних наліпок для аптек, які беруть участь у програмі, бо зараз є більше ліків, аніж ми вислали їм наліпок.
     
    Ніхто не думав, що це так швидко запрацює.
  • Особисті лікарі і страховки: план реформи медицини на три роки

     

    Особисті лікарі і страховки: план реформи медицини на три роки       Експерти: за відведений термін встигнуть, якщо не будуть знову міняти міністрів. У 2017-му система гарантованого пакету медичних послуг від держави запрацює на "первинці"

        Уже в наступному році українців чекає масштабна медична реформа, яка закінчиться до 2020-го. У планах – прямі контракти народу з сімейними лікарями без прив'язки до місця проживання і впровадження страхової медицини. 

         РЕФОРМА. Розпочнеться медреформа з перевороту "первинної" допомоги – запуску системи сімейної медицини європейського зразка на базі поліклінік і амбулаторій. Що це означає, пояснюють в МОЗ: українці зможуть вибирати сімейного лікаря та педіатра для своїх дітей, підписуючи з ними прямі контракти з чітко прописаними обсягом безкоштовних послуг. "Наша мета – лікар кожній родині. Сімейний лікар повинен стати її агентом в системі охорони здоров'я, стежити за станом здоров'я, забезпечити первинну діагностику. Сім'я повинна йому довіряти і для цього лікар повинен бути фінансово мотивований", – каже заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк. Він також зазначає – прив'язка до місця проживання піде в минуле, а якщо раптом лікар не буде задовольняти вимогам сім'ї, його можна і змінити. Крім того, в наступному році запустять модель страхової медицини для українців. У МОЗ заспокоюють – купувати якийсь страховий поліс не потрібно і ніякого додаткового страхування не буде. "Державне страхування буде представляти із себе гарантований пакет медпослуг, які не потрібно купувати – їх оплатить держава грошима з бюджету. І в 2017 році ця модель страхування запрацює на первинній ланці – це буде профілактика і рання діагностика захворювань. Потім, коли у нас з'явиться статистика, ми визначено вичерпний перелік послуг", – пояснили в прес-службі МОЗ. Тобто: в 2017-му кожен, хто прийде в лікарню, матиме право на безкоштовну діагностику. Медичний експерт "реанімаційних пакету реформ" Олександр Ябчанка каже, що ситуація при якій не можна відразу визначити перелік необхідних безкоштовних послуг склалася через відсутність статистики в країні. "У нас, за статистикою стаціонарів, 100% часу всі койкомісця зайняті. Тобто, 365 діб в році на кожному ліжку лежить хворий. Це абсурд. Саме тому реформа починається з "первинки" – крім пакета послуг вона дасть ще й достовірні дані про кількість реальних пацієнтів і надані послуги. Справа в тому, що лікар "первинки", працюючи за контрактом буде вносити дані до єдиного електронного реєстру, який стане джерелом статистики", – зазначає він. Цим самим МОЗ хоче повністю скасувати паперову звітність – досить буде поновлення е-реєстру.

    Прямі контракти і відхід від прив'язки до місця проживання експерти також оцінюють позитивно. "Ідея в тому, щоб оплата здійснювалася виходячи з отриманої послуги, лікування або ліки на одного взятого пацієнта. Тобто це допоможе перебудувати систему таким чином, щоб не оплачувати ліжкомісця. Це, до речі, не зовсім нова штука – така система працює вже якийсь час як пілотний проект в Києві і ще деяких областях (Вінницька, Дніпропетровська). Це частина концепції "гроші за пацієнтом". Умовно кажучи, у хорошого лікаря, де б він територіально не перебував, буде тисяча контрактів, а у поганого буде максимум сто. Тобто, ринкові умови, які стимулюють лікарів бути хорошими фахівцями і надавати стоїть сервіс", – пояснила медичний експерт фонду "Відродження" Олена Кучерук. При цьому фахівці в один голос відзначають – трьох років для реформи цілком достатньо, проте потрібно політична воля. Так, Кучерук нагадала, що за останні два роки змінилося кілька міністрів: "Якщо в майбутньому така ситуація триватиме, то реформа може забуксувати".

         ЛІКАРІ. Однак самі лікарі поки про реформу відгукуються невтішно. "З приводу сімейної медицини багато слів, але не всі пристойні. Це називається "слонопотам". У нас хочуть насадити систему, яка відпрацьовувалася в інших країнах, де вже функціонувала страхова медицина. У нас система працювати не зможе – в країні занадто мало вже навчених сімейних лікарів, які і педіатри, і терапевти та інші. А система підвищення кваліфікацій зараз неефективна – вона триває всього кілька місяців. В результаті реформи половина співробітників звільниться і буде дефіцит кадрів. А першими професійними сімейними лікарями будуть сьогоднішні випускники, які навчалися на спеціальність сімейного лікаря з 1-го курсу", – розповіла сімейний лікар однієї зі столичних поліклінік Рита Ольгова. У свою чергу терапевт Вадим Вовк, який вже знайомий зі схемою особистих договорів зазначає, що система вже сьогодні трохи збоїть: "У нас деякі лікарі в лікарні понабирали контрактів, а в результаті у них черги з кашляють бабусь і немовлят. Деякі колеги набрали відразу по кілька сотень людей і не знають тепер, як з цим напливом пацієнтів впоратися", – резюмує він.

    Джерело

  • Шейко про медичну реформу: пацієнт не буде платити нічого за послуги, які гарантовані державою:

          Відомий перечинський лікар Дмитро Шейко висловився про медичну реформу, прийняту нещодавно у Верховній Раді України. Дмитро просто і доступно пояснив, чому медична реформа на користь закарпатцям.

    "Про МЕДИЧНУ РЕФОРМУ!
    Минулого тижня була прийнята Верховною Радою медична реформа ввдразу був вкинутий у мережу "прейскурант" на медичні  послуги з "цінами", які пацієнти ніби-то будуть сплачувати після реформи за послуги вторинної та третинної допомоги.
    Це неправда.
    Все буде з точністю до навпаки (як це часто буває з фейками, які публікують наші опоненти).
    Давайте розберемося. Всі ви чули про принцип "гроші ходять за пацієнтом".
    Перше: кожна послуга буде мати вартість. Ця вартість буде називатися тарифом. Коли людина звернулася до лікарні, і їй надали послуги (наклали гіпс, видалили апендицит), то ми будемо знати, у скільки це обійшлося. Друге: цю суму за послуги лікарня виставить до сплати. Але (увага! attention! achtung!) не пацієнту, а державі. І саме для оплати послуг буде створено Національну службу здоров'я України.
    Тому третє (і головне): пацієнт не буде платити нічого за послуги, які гарантовані державою. Тобто нуль. Уся суть реформи в тому, що держава оплатить послуги за пацієнта. Цим вона і займеться з 2020 року для третинної допомоги.
    Звичайно, для того, щоб розраховувати на оплату вашого лікування державою, у вас повинно бути направлення від фахівця. Тому УВАГА!!!! Вам необхідно буде уксти протягом 2018 року контракт/угоду із сімейним лікарем, який Вам імпонує і готові довірити йому найцінніше, що у Вас є - це Ваше здоров'я

    Знаєте, існує два види реформи: реформа курця і реформа здорової людини.
    Реформа курця - це роками говорити про зміни, а на практиці просто просити більше грошей в кінці року. Реформа здорової людини - змінювати принцип роботи системи.

    Прихильники першого шляху іще довго будуть радувати нас різними фейками. Давайте до цього приготуємося і будемо спокійно рухатися по другому шляху", - написав Дмитро.

        Дмитро Шейко - практикуючий лікар-травматолог у Перечинській центральній районній лікарні, який безпосередньо розуміє проблемні питання медицини. Важливо, що наразі поки що небагато таких фахових коментарів та спеціальної соціальної реклами щодо реформи медицини в області не відбувається, а отже такий коментар вкрай необхідний як інформація для тих, хто звернеться по медичну допомогу, консультацію чи прийме рішення про складну операцію. Наша команда вдячна фахівцю за чіткий коментар та фахову оцінку прийнятої реформи.

Каталог
сайтів України

український каталог