Неділя, 24 червня 2018

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

До уваги читачів Перечин онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

На сайті 873 гостей та відсутні користувачі

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

 

Поливаний понеділок, також Обливаний понеділок — другий день Великодніх свят, у який за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою — «очищаються». Зараз цей звичай трансформувався і набув як прихильників, так і противників «очищення водою».

1. СПОКОНВІКУ ВВАЖАЛОСЯ, ЩО ВОДА У ВЕЛИКОДНІЙ ПОНЕДІЛОК СТАЄ ЦІЛЮЩОЮ, ПРИНОСИТЬ ЩАСТЯ ТА ЗДОРОВ’Я. ТОМУ ЛЮДИ ОБЛИВАЛИ НЕ ТІЛЬКИ ОДИН-ОДНОГО, А Й СЕБЕ ТЕЖ.ЦЕЙ ДЕНЬ ПОВ’ЯЗУВАЛИ ПЕРЕДУСІМ З ДУХОВНИМ ВЕСНЯНИМ ОЧИЩЕННЯМ.

Якщо повернутися до язичницьких часів, весняне купання та обливання мали магічне значення. Предки вірили, що так вони викличуть дощі та матимуть гарний врожай, очистяться та вилікуються від різних нездужань. Обливали водою і худобу, і птицю, бджіл з вуликами, пастухів та коней перед початком польових робіт.

Хворих на епілепсію, жовтяницю чи лихоманку несподівано обливали водою, якою заздалегідь обмивали ікони, срібні предмети чи півня. Вірили також, якщо раптово вилити воду на відьму, то вона не зможе шкодити. Існувало також повір’я, що утопленики або самогубці могли затримувати дощ, тому в посушливі часи їх могили також обливали водою.

2. На Поліссі колись вважали, що якщо облити господиню в цей день, її корова даватиме більше молока.

В козацькі часи другий день Великодня був Днем Богородиці. Саме вона є берегинею роду і міцного шлюбу. Тому більшість традицій цього дня були пов’язані із залицяннями.

З давніх-давен юнаки з відрами повними води ще вдосвіта ходили по хатах, де жили дівчата на виданні, та обливали їх. А ті натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Адже вважалося, що облита дівчина швидше вийде заміж за коханого хлопця. Зустрічалися звичаї, коли дівчина мала встигнути подарувати юнаку писанку, щоби той її не обливав, або ж дівчата ховали писанки за пазухою, а юнаки намагалися їх відібрати. Такий звичай, наприклад, був широко розповсюджений на Гуцульщині: після символічної боротьби, отримавши нагороду (писанку), юнак вів дівчину до води і обливав.

Вважалось, якщо дівчина повертається додому суха – це для неї ганьба. Тож дівчата хотіли, щоби їх облили, адже це свідчило про серйозні наміри парубка, котрий зазвичай обливав тільки ту, яка йому подобалась. Відповідно, на знак взаємності він отримував писанку або вишиту хустину. Щоправда, це означало, що танцювати на великодніх святкуваннях він має тільки з нею. 

3. Колисьна Закарпатті дівчат штовхали у річку,тому вони і близько не підходили до води. Але хлопці не здавались – хапали якусь і несли до потічка. А в одному із сіл цього району юнаки приходили до дівчини на виданні та кричали під вікном «Прийшли мити». Коли вона виходила, їй тричі лили воду на руки. Вона вмивалась і дарувала парубкам писанки.

Сьогодні у плані відзначення Поливаного понеділка Закарпаття є унікальним регіоном, адже більше ніде в Україні не прийнято замість води використовувати парфуми, розповідає туризмознавець Федір Шандор:

— Таку звичку на Закарпаття принесли шваби. Здебільшого це була протестантська традиція, адже протестанти відкидували язичницькі позиції щодо поливання водою. Тому з появою швабів, а також італо-французької династії Анжу разом з Карлом-Робертом Анжу, з’явився полив лавандовою водою. Це було приблизно у 14 столітті і таке робили тільки аристократи. І тільки у 19 столітті це перейшло на простих людей.

Поливались спочатку підсолодженою водою, яку робили з цукру і карамелі, або водою, яку виварювали з розмарином, чебрецем, м’ятою тощо. Парфумами почали поливатись уже у чехо-словацьких період, коли у людей з’явились гроші. Тобто це французько-італійська традиція, яка поширилась на Закарпатті через швабів-протестантів.

Сьогодні парфумами поливаються в Італії, Франції, Чехії, Австрії, Словаччині, Угорщині, Словенії, Румунії. У тих державах, де є ортодоксальний вплив православних, такої традиції нема. Але цікавий факт, що православні Закарпаття теж поливаються парфумами.

Поливаний понеділок – не просто день бешкетників. Він має своє значення, свій символізм та свої традиції. На жаль, сучасний світ далеко втік від мудрості пращурів і такі речі помалу втрачають своє сакральне значення. Сьогодні це просто весела звичка, яка частенько переходить межі здорового глузду. Але якщо в цей день вам все ж таки не вдасться залишитись сухим, не зліться. Кажуть, сердитися не можна, адже це на здоров’я та на щастя.

http://tvoemisto.tv/

Додати коментар

Захисний код
Оновити

ФОТОРЕПОРТАЖ

Пряма трансляція телеканалу "112 Україна"

Новини партнерів

Погода, Новости, загрузка...

Каталог
сайтів України

український каталог